Євробачення-2026: політика, пропаганда та дипломатичні ігри, які ледь не зруйнували конкурс
Минулої осені та зими вищі дипломати Ізраїлю терміново виходили на зв’язок з посадовцями та телевізійними мовниками Європи, щоб обговорити чутливе, але несподіване питання — участь Ізраїлю в конкурсі Євробачення. Деякі телеканали навіть загрожували бойкотувати конкурс через війну в Газі і вимагали виключити Ізраїль. Поширювалися звинувачення у нібито несправедливому впливі ізраїльського уряду на результати голосування за допомогою масштабної кампанії мобілізації голосів.
Хоч для Ізраїлю були й вагоміші дипломатичні виклики — нещодавні звинувачення ООН у геноциді країна відкинула, а світові лідери визнавали палестинську державність, котру Ізраїль раніше не підтримував. Однак для уряду Євробачення стало не просто музичним шоу. Це була можливість підсолодити репутацію країни, показати культуру та здобути міжнародну підтримку завдяки сильним виступам своїх співаків.
Дипломатична боротьба та внутрішні суперечності
На цей конкурс, що розпочинається у вівторок, тінь найбільшої кризи в 70-річній історії Євробачення вже наклалася серйозно. П’ять країн, серед яких Ісландія, відкрито бойкотують змагання через участь Ізраїлю. Незалежна організація Євробачення (European Broadcasting Union, EBU) стикається з фінансовими труднощами.
Розслідування The New York Times виявило скоординовану кампанію під керівництвом прем’єра Бенджаміна Нетаньягу, в якій ця музична подія використовується як інструмент «м’якої сили». Водночас сама організація конкурсу виявилася неготовою до такої напруги і конфлікту.
Ізраїльські зусилля у світі Євробачення
Змагання завжди мало відмежовуватися від політики, але реалії виявилися набагато складнішими. Виявлено, що Ізраїль витратив щонайменше мільйон доларів на маркетинг пов’язаний із Євробаченням, частина яких була профінансована з офісу пропаганди прем’єр-міністра. Формально втручання уряду заборонене, але на практиці це стало реальністю.
Цікаво, що фінансові та голосувальні дані, раніше не оприлюднені повною мірою, показали, що кампанія дійсно могла змінити результат конкурсу. Ізраїльський учасник отримав більшість голосів у країнах з відомою антипатією до Ізраїлю — часто на кілька сотень голосів, що є вагомою перевагою в системі голосування.
Як виглядає «м’яка сила» на музичній арені
Ізраїль почав активно підтримувати своїх виконавців ще з 2018 року, коли уряд витратив понад 100 тисяч доларів на просування в соцмережах, розповідає автор пісень для конкурсу. Перемога в 2018 році тільки переконала владу в ефективності такого підходу.
- Перед конкурсом у Мальме у 2023 році бюджет на рекламу сягнув понад 800 тисяч доларів;
- Більша частина цих коштів надходила з Міністерства закордонних справ та офісу пропаганди прем’єр-міністра;
- Координувалися кампанії у кількох європейських країнах із закликами голосувати до максимуму 20 разів.
Такі дії викликали неабиякий резонанс, але організатори намагалися мінімізувати ситуацію, не пускаючи журналістів до глибшого розгляду.
Крах нейтральності: як політика прорвалася на сцену
У 2024 та 2025 роках Ізраїль продемонстрував феноменальні результати: друге місце загалом та лідерство у популярному голосуванні. Це викликало підозри серед інших мовників і національних делегацій.
Журналісти фіноського телеканалу Yle виявили рекламу, злагодженою кампанією закликаючу активно підтримувати ізраїльського виконавця. Прем’єр Нетаньягу навіть поширив графіку в соцмережах, де закликав голосувати за кандидата до 20 разів.
- Дії Ізраїлю викликали заклики провести незалежне розслідування;
- Реакція організаторів виявилась недостатньою: обмежилися консультаціями без реальних перевірок;
- Внаслідок цього п’ять країн оголосили про бойкот конкурсу.
Внутрішні дебати та криза підходів в організації
У вересні 2025 року на засіданні мовників напруга досягла свого апогею: деякі країни вимагали змінити систему голосування, інші виступали за тимчасове виключення Ізраїлю. Але протистояння погіршувалось, і навіть можливий вихід Австрії загрожував зриву проведення конкурсу у Відні.
Організатори визнали, що ніколи раніше не стикалися з подібною розколотою ситуацією. Вони запропонували провести закрите голосування, яке фактично узаконило участь Ізраїлю, але без прямого голосування за це. Цей крок викликав критику через непрозорість.
Наступний раунд — суворіші правила і нові суперечки
Нині нові правила обмежують кількість голосів від одного користувача, щоб не заохочувати надмірне просування. Проте ситуація з ізраїльським рекламним закликом знову викликає суперечки, і організатори наголошують на необхідності дотримання духу конкурсу.
Поки Євробачення намагається залишатись нейтральним майданчиком для музики, політичне тло подій знову і знову піднімає дискусії про вплив державного лобіювання і прорив токсичних тем у світло камер.
