Російський уряд офіційно визнав, що не в змозі збалансувати бюджет, який суттєво роздутий через військові витрати. Відкладено реалізацію планів щодо стабілізації фінансів до 2029 року. Лише за перші чотири місяці цього року дефіцит державної скарбниці сягнув майже 6 трильйонів рублів. Продаж енергоресурсів уже не є ефективним засобом підтримки економіки країни-агресора, через що в Кремлі розпочали підвищення податкового навантаження на бізнес. Чи зможе це покрити бюджетні прогалини, досліджував FREEДОМ.
Попри прагнення Кремля переконати міжнародну спільноту у неефективності санкцій, вони завдають глибокої шкоди російській економіці. Санкції обмежують доступ до:
– інвестиційних ресурсів,
– сучасних технологій,
– фінансових потоків,
– традиційних ринків збуту.
Про це заявив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк. Найвідоміші російські компанії-експортери нафти, газу та сталевої продукції втрачають прибуток, а світова спільнота все більш не сприймає Росію як надійного торговельного партнера.
Власюк наголосив:
> “Незважаючи на оптимістичний тон офіційної риторики РФ, країна невпинно наближається до статусу «держави-банкрута». Поки Кремль декларує економічну стабільність, доходи бюджету РФ впали на 40% у порівнянні з минулим роком, незважаючи на високі ціни на нафту. Бюджетний дефіцит вже перевищує 80 мільярдів доларів. Торговельний баланс країни за період повномасштабної війни скоротився майже втричі — з 337 до 125 мільярдів доларів”.
Згідно з даними Служби зовнішньої розвідки України, частка іноземного капіталу в економіці РФ опустилася до символічних 0,01%. Аналітики констатують, що іноземні інвестори уникають співпраці з державою, що веде руйнівну для бізнесу війну.
На Петербурзькому міжнародному економічному форумі, що проходив з 3 по 6 червня, президент Росії Володимир Путін фактично відхилив звернення президента України Володимира Зеленського до миру, викладене у відкритому листі. Через це експерти не очікують притоку нових інвестицій.
Російський опозиціонер Дмитро Гудков прокоментував подію так:
> “Основне, що прозвучало для інвесторів на форумі, — це рішучість продовжувати війну. Путін не визнає зв’язку між економічними проблемами і військовим конфліктом. Принаймні, він не хоче цього помічати. Всі інші виступи на форумі втратили значення на цьому фоні”.
У відсутності зовнішнього капіталу та очікуваних прибутків від експорту енергоресурсів, уряд Росії розпочав активний тиск на бізнес. З 1 січня 2026 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу РФ, що передбачають підвищення ставки ПДВ з 20% до 22%. Економісти застерігають, що подібні заходи апріорі не зможуть стабілізувати ситуацію: бізнес буде зупиняти діяльність або переходити у тіньовий сектор.
За даними Служби зовнішньої розвідки України:
– понад 30% малих та середніх підприємств у Росії готуються до закриття,
– близько 30% підприємців розглядають можливість роботи у тіні,
– індекс бізнес-клімату вперше з 2022 року отримав негативне значення,
– обсяги проблемних кредитів зросли до 12%,
– збільшився обсяг готівкового обігу.
На цьому тлі Центробанк Росії планує вивести з ринку 11 регіональних банків, які не можуть приховати свої фінансові проблеми.
Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин відзначив:
> “Зниження ВВП можна подолати лише шляхом зменшення податкового навантаження і стимулюванням бізнесу для збільшення виробництва. Наразі малий та середній бізнес РФ перебуває у стані фактичного напівбанкрутства. Значно зросла кількість непогашених і проблемних кредитів, взятих цими підприємцями”.
Якщо підвищення податків не принесе бажаних результати, у Кремлі готуються до емісії додаткових грошей. Путіна менш лякає інфляція чи скорочення соціальних програм, ніж припинення військових дій.
Перший заступник голови правління Центрального банку Росії у період 1995-1998 років Сергій Алексашенко заявив у коментарі DW:
> “Якщо в бюджеті виникнуть проблеми, Центробанк завжди прийде на допомогу, надаючи банкам стільки грошей, скільки буде потрібно. Путін може скорочувати соціальні видатки і інвестиції, але не скоротить військові витрати. Він надаватиме Міноборони стільки ресурсів — фінансових, матеріальних і людських — скільки вимагатиме армія, і у цьому я не маю сумнівів”.
За інформацією агентства Bloomberg із посиланням на джерела, представники російського Міністерства фінансів та Центрального банку попередили Путіна, що нинішній рівень військових витрат може призвести до небезпечного для економіки зростання дефіциту бюджету.
На місячні потреби війни проти України Росія витрачає приблизно 1,5 трильйона рублів — суми, достатньої, щоб покрити дефіцити бюджетів усіх регіонів РФ протягом року.
Під час Петербурзького міжнародного економічного форуму, що відбувся з 3 по 6 червня, особливий акцент створили атаки українських безпілотників на військові об’єкти в Санкт-Петербурзі та Кронштадті. Серед масштабних інцидентів:
– 3 червня дроням завдано значної шкоди нафтовому терміналу “Санкт-Петербург”, де було знищено один резервуар, пошкоджено шість резервуарів та дві технічні естакади,
– в Кронштадті, одній із баз Балтійського флоту ВМФ РФ, атаковано корвет проекту 20380 типу “Стерегущий”.
6 червня Сили оборони України нанесли удар по арсеналах ВМФ Росії в Кронштадті.
Додатково рекомендуємо ознайомитися з матеріалами:
– “Давос на Неві” перетворився на виставу: форум у Пітері продемонстрував масштаб проблемросійської економіки (ВІДЕО).
– “Росіян готують до «вічної» війни: чим загрожує Кремлю подальша ескалація” (ВІДЕО).
Якщо доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ заблокований, варто скористатися спеціальним алгоритмом дій, який можна знайти в офіційних каналах ресурсу.
Посилання на відео з YouTube:
