У Кропивницькому провели в останню путь героїв, які загинули в боротьбі за Україну
10 лютого Кропивницький разом із родинами та побратимами попрощався із чотирма захисниками, які віддали свої життя у війні з Росією — Дмитром Кейстіним, Сергієм Березняком, Євгенієм Великим і Геннадієм Меркуловим. Цю сумну новину оприлюднила Кропивницька міська рада на офіційній Facebook-сторінці.
Перед шляхом на Далекосхідне кладовище траурний кортеж зупинився на площі Героїв Майдану, де присутні вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання.
Пам’ять про Дмитра Кейстіна
Дмитро Кейстін народився 16 червня 1996 року у Кропивницькому. Вже у п’ятому класі хлопець почав навчатися в ліцеї імені Тараса Шевченка. З юних років він захоплювався плаванням, велоспортом та кульовою стрільбою, що краще розкривало його характер і волю до перемоги.
Дмитро отримав вищу освіту у Центральноукраїнському державному університеті імені Володимира Винниченка, де вивчав українську філологію, іноземні мови і соціальні комунікації. Паралельно зі студентством він працював перекладачем з англійської та німецької, а також був помічником кінолога.
У своїй кар’єрі він займався контент-менеджментом і медіааналізом, працюючи у Львові між 2022 та 2024 роками. Проте в жовтні 2024 року без вагань приєднався до лав Національної гвардії України. Дмитро служив у 12-й бригаді спеціального призначення “Азов” на посаді майстра відділення зенітних безпілотних літальних комплексів.
Він мужньо боронив Україну на Покровському напрямку, отримав статус учасника бойових дій та нагороду «За мужність і відвагу». На жаль, 30 січня 2026 року Дмитро загинув у бою поблизу села Кучерів Яр у Донецькій області, залишивши по собі світлу пам’ять і глибокий біль у серцях близьких.
Життя і боротьба Сергія Березняка
Сергій Березняк з’явився на світ 17 грудня 1982 року у Кропивницькому. Навчався у Покровській загальноосвітній школі Кропивницького району, після чого опанував професію кухаря у професійно-технічному училищі №18.
Після проходження строкової служби він працював у сфері торгівлі побутовою технікою. Однак, коли Україна потребувала захисників, у лютому 2015 року Сергій вступив до лав Збройних сил і брав участь в антитерористичній операції у складі 95-ї окремої аеромобільної бригади.
З початком повномасштабного вторгнення у 2022 році він повернувся у війська, служив у 79-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Пізніше очолив десантно-штурмовий взвод у батальйоні морської піхоти у званні старшого сержанта. Його бойові заслуги були відзначені низкою нагород:
- Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»;
- Медаль «За оборону України»;
- Медаль «Учасник АТО» від Генерального штабу Збройних сил;
- Медаль «Хоробре серце» від командира оперативно-тактичного угруповання «Харків».
Сергій Березняк загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Іванівка на Дніпропетровщині. Йому було 43 роки.
Пам’ять про Євгенія Великого
Євгеній Великий народився 2 жовтня 1991 року в Кропивницькому. У школі №11, ліцеї “Вікторія-П” та Державній льотній академії він здобував освіту, а також працював у сфері ремонтно-будівельних робіт.
Влітку 2023 року Євгеній добровільно приєднався до Збройних сил України. Він служив оператором ударних безпілотників у 92-й окремій штурмовій бригаді імені кошового отамана Івана Сірка. Пройшов запеклі бої на різних напрямках:
- Запорізький фронт;
- Сумський фронт;
- Харківський фронт;
- Курський напрямок.
Євгеній мав статус ветерана бойових дій, а його військова служба стала прикладом відваги та самовідданості. Він загинув 1 лютого 2026 року поблизу села Воздвижівка у Запорізькій області.
Життєвий шлях Геннадія Меркулова
Геннадій Меркулов з Донеччини народився 9 березня 1987 року у місті Краматорськ. Навчався у загальноосвітній школі №8 та Краматорському вищому професійному училищі №123, де опанував професію автослюсаря.
Раніше працював слюсарем на Краматорському металургійному заводі і служив у Державній службі охорони при Міністерстві внутрішніх справ. У 2021 році підписав контракт з Національною гвардією і залишився вірним присязі навіть після повномасштабного вторгнення.
Служив в інженерно-саперному відділенні батальйону спеціального призначення “Донбас”. Боровся на Донецькому та Луганському напрямках, отримав нагороди:
- Медаль «За військову службу Україні»;
- Нагрудний знак «За доблесну службу» Національної гвардії України.
Геннадій мав статус ветерана і залишив світлий слід своєю службою. Старший солдат загинув 31 січня 2026 року неподалік села Веролюбівка Краматорського району.