IT-бізнес між Україною та світом: як обирають юрисдикцію технологічні компанії
Juscutum разом із Diia.City Union нещодавно представили на 2U Tech Forum унікальне порівняльне дослідження шести світових юрисдикцій, орієнтованих на розвиток IT-сектора. Результати цієї роботи, яка детально охопила Україну, Польщу, Естонію, Кіпр, ОАЕ та Індію, надали команді Vector.
Як змінилась ситуація для IT-компаній?
Експерти проаналізували ключові аспекти ведення IT-бізнесу в кожній країні: податкове навантаження, регуляторні рамки, доступність інвестиційних інструментів і загальна передбачуваність операційного середовища. Головна ідея, що випливає з дослідження, — IT-сфера сьогодні стала мало не головним активом держави, а прозорі й стабільні правила — це той козир, який допомагає втримати компанії, капітал і талановитих фахівців.
Розглянемо факти про український IT-ринок:
- надходження валюти у вигляді IT-експорту перевищують $6 млрд щорічно;
- в індустрії працює понад 300 000 фахівців;
- IT формує приблизно 11–13% загального експорту товарів і послуг країни;
- частка IT у експорті послуг становить більше 37%;
- у 2025 році резиденти «Дія.City» сплатили понад 234,6 млрд грн податків, це майже вдвічі більше в порівнянні з попереднім роком;
- частина податкових надходжень, зокрема військовий збір, спрямовується на розвиток сектору безпеки, включаючи DefenseTech.
Що вигідного пропонує правовий режим «Дія.City»?
Особливий акцент у дослідженні зроблено на «Дія.City» — сучасну екосистему для IT-компаній в Україні. Уже понад 4300 компаній стали його резидентами, а роботу у цих компаніях виконують близько 169 000 спеціалістів.
Переваги даної системи включають:
- податок на виведений капітал за ставкою 9%;
- податкове навантаження на фонд оплати праці близько 12%;
- можливість використовувати гіг-контракти;
Крім того, існують інструменти для підтримки венчурного капіталу і важлива державна гарантія незмінності правил на цілі 25 років — це серйозний аргумент у плані довгострокового планування.
Як інші країни борються за технологічні компанії?
Ось короткий огляд стратегій конкурентів у цій сфері:
- Польща: впроваджено програму Poland Business Harbour і пропонуються податкові пільги для R&D та інноваційних проектів;
- Естонія: податок сплачується тільки у випадку розподілу прибутку, що робить екосистему дуже привабливою, а цифрова інфраструктура — однією з найсильніших у Європі;
- Кіпр: прагне залучити інвесторів низьким податковим навантаженням та режимом IP Box;
- ОАЕ: робить ставку на спеціальні економічні зони і мінімальні податки;
- Індія: вражає масштабом і статусом одного з найбільших IT-хабів світу.
Як відзначають у Juscutum, компанії шукають не лише низькі податки, їм важливий захист інвестицій і інтелектуальної власності, зрозумілі та сталі правила гри. Diia.City Union підкреслює, що «Дія.City» залишається конкурентною не тільки податково, а й у сфері юридичних механізмів, які відповідають міжнародним стандартам.
Що загрожує українському IT-сектору?
Головним викликом, згідно з аналізом, є висока мобільність IT-бізнесу. Близько 20% українських IT-фахівців працюють за кордоном, а понад половина компаній мають офіси в інших країнах.
Формат remote-first робить зміну юрисдикції значно простішою, ніж відкриття офісу в центрі міста. Тим часом будь-які зміни у гарантіях стабільності «Дія.City» можуть спричинити ланцюгову реакцію:
- відтік компаній та кадрів;
- зменшення податкових надходжень;
- послаблення інвестиційної привабливості;
- втрата технологічного потенціалу країни.
