Затримання в Венесуелі: жахи американського мандрівника, який наважився порушити заборону
Джеймс Лакі-Ленг, 28-річний американський мандрівник, став на межі неймовірного після того, як вирішив відвідати останню країну Південної Америки, яку не бачив — Венесуелу. В той час як уряд США стрімко попереджав громадян про небезпеку, пов’язану з авторитарним режимом країни, що використовує заарештованих американців як важелі під час політичних ходів, він знехтував цими порадами. Його вже не раз лякали можливим свавільним ув’язненням, але Джеймс вважав, що основна небезпека — це злочинність, а не влада.
Рішучий крок через кордон
7 грудня він сів на мотоцикл-таксі в Бразилії та перетнув кордон без жодної тривоги. Проте вже наступного дня його заарештували. Почалося справжнє пекло — більш як місяць ув’язнення, знущання, голодування та фіктивний онлайн-суд. Однак його полон завершився після несподіваної військової операції США у Каракасі, в результаті якої було захоплено лідера країни Ніколаса Мадуро, а тимчасовий уряд почав звільняти американських полонених.
Одна з численних жертв режиму
Історія Лакі-Ленга збігається з розповідями інших американців, яких тримали у венесуельських в’язницях. За словами правозахисної організації “Foro Penal”, умови в тюрмах є жахливими і відповідають опису, який навів Джеймс.
Колишні ув’язнені, що зустрічалися з журналістами, підтверджують жорстокість режиму та страх за долю своїх родичів, які залишаються на волі, але під постійною загрозою.
Подорож крізь біль і втрати
До початку мандрів Джеймс був знаним передусім як син Діани Лакі, більш відомої як співачка Q Lazzarus, чиї пісні звучали у відомому фільмі “Мовчання ягнят”. Проте життя не завжди було легким — його мама померла в 2022 році, після травми та ускладнень.
У 2023 році молодий мандрівник вирушив у навколосвітню подорож, розпочавши з Америк. Він не хотів бути звичайним туристом — планував займатися муай-тай у різних країнах і брав із собою свого собаку Окамі, якого знайшов в Алясці.
У подорожі Джеймс писав про соціальні проблеми, жив у таборах мігрантів, пережив втрату улюбленця та навіть поховав батька в Патагонії. На момент затримання в Венесуелі він вже побував від Арктики до крайньої південної точки континенту.
Капкан на кордоні
Перетин кордону Венесуели відбувся нелегко. Через віддалену місцевість, де сходяться Венесуела, Бразилія та Гаяна, Джеймса підвіз мотоцикл-таксі без перевірок та формальностей. Але вже наступного дня на нього чекала жахлива несподіванка — при спробі знайти імміграційний офіс його затримали на контрольно-пропускному пункті.
Як виявилось, відсутність візи стала приводом для звинувачень у шпигунстві. Особливо представники влади насторожилися через його військове взуття.
Перші дні в полоні
- Затриманого помістили у військову поліцейську установу з постійним освітленням.
- Руки і ноги були зв’язані ланцюгами, а больові відчуття стали його постійними супутниками.
- Каральне ставлення і побиття були буденністю, а їжа і вода — рідкістю, що залишила Джеймса на межі життя.
Примусове ув’язнення та нові знайомства
Через тиждень Джеймса перевели до в’язниці Rodeo I, де він був змушений носити уніформу, з голеною головою та в камері з мінімальною гігієною. Місце, де душ і туалет були відсутні в нормальному розумінні, а матрац був наповнений комахами.
Одна з позитивних сторін в’язничного життя — знайомство з іншими в’язнями. Особливо близьким став венесуелець із пораненнями, який не вмів читати. Джеймс став його вчителем, виводячи на стіні літери і перші слова.
Несподіване свято та повернення додому
- 31 грудня в в’язниці з’явилась атмосфера надії: на честь приходу Нового року в’язням подали торт з шоколадом і Пепсі.
- Кілька днів по тому Джеймса забрали з камери і повернули до військової поліції.
- Звідти він був транспортуваний до аеропорту, де на нього чекали працівники посольства США.
Уже в Кюрасао він дізнався, що друзі, сім’я та навіть політики в США вимагали його звільнення. Журналісти змогли висвітлити його справу, що допомогло привернути увагу глобальної спільноти до ситуації.
Життя після полону
Повернення в Нью-Йорк було важким — Джеймс втратили здоров’я і силу, волосся обрізане, шкіра бліда. Але він став частиною спільноти колишніх полонених Венесуели, підтримуючи зв’язок і дбаючи про тих, хто залишився за ґратами.
Він швидко зайнявся пошуком родичів свого колишнього товариша по камері, щоб повідомити про його долю та дати надію на підтримку.
