Майже половина іноземних громадян, які брали участь у бойових діях на боці Росії та опинилися в українському полоні, усвідомлювали, що їдуть воювати проти України. Про це розповів секретар Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Дмитро Усов під час міжнародної конференції «Глобальний Крим. Зрозуміти Україну через Південь».
За результатами опитування серед іноземних військовополонених:
– 49,2% респондентів знали, що їдуть в Україну для участі у бойових діях;
– 28% опитаних не мали чіткої уяви про місце призначення;
– 14,8% були невпевнені щодо свого напрямку;
– 13,8% не повідомляли про свої плани та сторону, на якій збираються воювати.
Ще близько 47% іноземців уклали контракти з Міністерством оборони Російської Федерації, керуючись бажанням отримати російське громадянство або через обіцянки його надати. Понад 79% учасників опитування висловили наміри повернутися саме до Росії, а не до країни свого походження. Однією з ключових причин вони назвали прагнення отримати виплати за підписання контракту та службу, що досі заборговані російським оборонним відомством.
Серед опитаних майже 48,8% потрапили до українського полону у пораненому стані. Приблизно 41% зазначили, що підписували контракти через військові комісаріати або пункти набору.
Згідно з даними Координаційного штабу, від початку повномасштабного вторгнення в український полон потрапили громадяни 59 країн. Найбільша доля серед них припадає на громадян Узбекистану, Таджикистану, Білорусі, Колумбії, Казахстану, Азербайджану та Афганістану. Від початку масштабної війни до російської армії за контрактом приєдналися 45 959 осіб зі 151 країни та невизнаних територій.
Росія активно залучає іноземців для поповнення втрат на фронті. Свідома участь частини іноземних найманців у бойових діях свідчить про те, що російський процес вербування спирається як на обман та примус, так і на фінансову мотивацію.
Згідно з інформацією Координаційного штабу, найбільше зростання кількості укладених контрактів у 2026 році зафіксували серед громадян наступних країн:
– Індонезії — з 8 контрактів у 2025 році до 283 за дев’ять місяців 2026 року;
– Перу — з 18 до 503;
– Сьєрра-Леоне — з 9 до 225;
– Бурунді — з 30 до 699.
Одночасно значно збільшилася кількість завербованих громадян:
– Колумбії — з 427 до 1449;
– Ємену — зі 136 до 772;
– Судану — з 74 до 223.
Найвищий обсяг підписаних контрактів серед названих країн у 2026 році спостерігається у громадян Білорусі (1862), Колумбії (1449) і Ємену (772).
У ряді країн Російська Федерація майже цілковито припинила вербування нових контрактників. Протягом 2026 року жодного нового контракту не зафіксували серед громадян Китаю, Шрі-Ланки, Гани, Уганди, Південної Африки, Ірану та Алжиру. Для порівняння, у 2025 році російська армія прийняла на службу 320 китайців, 264 громадян Гани та 107 — Уганди.
Суттєво зменшилася кількість вербувань серед громадян Непалу (з 859 у 2023 році до 3 за дев’ять місяців 2026 року), Куби (з 608 до 3), Індії (з 85 у 2024 році до одного у 2026 році). Також спостерігається значне скорочення контрактів громадян Єгипту, Нігерії, Туреччини та Сербії.
За даними Politico, Росія використовує західні онлайн-платформи для залучення іноземних найманців до участі у війні. У липні 2026 року уряд Ботсвани заявив про вербування її громадян для служби на боці Російської Федерації.
Таким чином, процес залучення іноземних військових до участі у бойових діях на боці РФ позначений комплексом мотивацій — від омани та примусу до матеріальної зацікавленості, а тенденції в наборі контрактників суттєво відрізняються залежно від країни походження.
