21 серпня у трьох громадах Кіровоградщини попрощалися із загиблими героями
У цей важкий день у трьох куточках Кіровоградської області віддали останню шану трьом мужнім захисникам України: Олександру Коломійцю, Михайлу Константінову та Олександру Косташу.
Олександр Коломієць: шлях від електрогазозварника до героя
Провели в останню путь героя з Петрівської громади, Олександра Коломійця. Його історію розповіли на сторінці Петрівської селищної ради у Facebook.
Олександр з’явився на світ 25 жовтня 1972 року в селі Маціорськ на Хмельниччині. У дитинстві родина переїхала до Криму, де він закінчив восьмирічну школу. Згодом життя привело до Кіровоградщини, у село Козацьке, де він навчався у професійно-технічному училищі та став кваліфікованим електрогазозварником.
До служби в армії Олександр працював у місцевому радгоспі, а з початком масштабного вторгнення у травні 2022 року добровільно влився до лав Збройних Сил України. Він був молодшим сержантом та виконував обов’язки водія-заправника. Трагічно загинув 12 серпня 2026 року під час удару дрона біля села Українське на Харківщині.
Михайло Константінов: історія життя й служби захисника з Олександрії
Про Михайла розповіла речниця Олександрійської міської ради Юлія Марюхно. Родом він із села Панчеве Новомиргородської громади, народився 10 лютого 1972 року.
Після школи здобув професію столяра-тесляра у професійно-технічному училищі, працював на будівництві, будуючи майбутнє країни у мирний час.
У квітні 2025 року його мобілізували, і незабаром Михайло відправився на передову. 18 липня 2026 року загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Новотроїцьке Запорізької області.
Залишились рідні, які сумують: дружина, троє братів і дві сестри.
Олександр Косташ: від юного вихованця до вірного солдата
Прощання з Олександром, який ріс у Новомиргороді, відбулось за інформацією Новомиргородської міської ради.
Народився він 3 лютого 2001 року. Після школи продовжив навчання у Черкаському професійному автодорожньому ліцеї за двома професіями: водія та слюсаря з ремонту колісних транспортних засобів.
У 2018 році Олександра призвали на строкову службу. Після неї він підписав контракт зі Збройними Силами України та служив до серпня 2021 року. Але війна знову покликала його — у березні 2022 року він повернувся до лав армії.
15 серпня 2026 року Олександр помер від травм, отриманих під час виконання службових обов’язків на Сумщині. Героя поховали на Софіївському кладовищі, де його віддали шану та вшанували пам’ять.
Пам’ятаємо та підтримуємо
Ці троє захисників – це приклад мужності, відваги і любові до рідної землі, їхні історії варті того, щоб про них говорили. Вони стали частиною великої родини героїв, що боронять Україну кожен на своєму фронті.
Приєднуйтесь до спільноти Суспільне Кропивницький, щоб бути в курсі важливих новин:
- YouTube
- Telegram
Також слідкуйте у Instagram, WhatsApp, Viber та TikTok — разом ми сильніші й обізнаніші.
