Провели в останню путь героїв із Кіровоградщини, які віддали життя за Україну
У трьох громадах Кіровоградської області відбулися трагічні прощання з військовослужбовцями, полеглими у русі до свободи та миру. Це Костянтин Юрченко зі Соколівського, Віктор Полухін із Малої Виски та Роман Лисенко з Торговиці. Їхні імена тепер незабутні для всіх, хто бореться за Україну.
Костянтин Юрченко: шлях від автослюсаря до військового водія-електрика
Костянтин народився 18 липня 1999 року у селі Соколівське Кропивницького району. Після закінчення школи у 2014 році пішов вчитися до професійного училища, здобувши спеціальність автослюсаря. Паралельно працював водієм, що допомогло йому відточувати навички керування технікою.
У 2019 році його призвали до Збройних сил України на строкову службу. Згодом, у листопаді 2024-го, Костянтин підписав контракт на службу у 56-й окремій мотопіхотній бригаді на позиції водія-електрика.
Його життя обірвалося 28 січня 2026 року поблизу села Ашуркове Краматорського району Донецької області під час виконання бойового завдання.
Прощання відбулося біля його дому у Соколівці, а місцем спокою став місцевий цвинтар. Костянтин залишив по собі близьких – батьків, братів та наречену. Громада глибоко шанує пам’ять героя, про що зазначила голова Соколівської громади Інна Завірюха.
Віктор Полухін: від перукаря до бойового медика
Віктор Полухін народився 24 травня 1988 року у селищі Дружба на Житомирщині. У подальшому родина переїхала до Малої Виски у Кіровоградській області. Тут Віктор закінчив школу №3 та здобув фах перукаря у місцевому профтехучилищі №16.
Мобілізований до Збройних сил 2 травня 2022 року. Його військовий шлях пролягав через навчання у Великій Британії, після чого він став бойовим медиком у артилерійському взводі частини А 5011. Служба проходила на Курському, Сумському, Покровському та Дніпропетровському напрямках.
Трагічна звістка прийшла 30 січня 2026 року: Віктор загинув на боці села Залізничне у Синельниківському районі Дніпропетровської області.
Попрощалися із захисником на центральній площі Малої Виски, поховали на місцевому кладовищі.
У нього залишилися мама, сестра та донька. Про це повідомили у Маловисківській міській раді на Facebook.
Роман Лисенко: від електромонтера до такелажника евакуації
Роман народився 1 листопада 1981 року у Торговиці Новоархангельського району, нині Голованівський район. Після восьми класів школи він отримав професії тракториста та телерадіомайстра. Одружившись, переїхав у Вільшанку, де 15 років працював електромонтером на підстанції. Пізніше повернувся до Новоархангельська.
Мобілізований у серпні 2025 року, служив на Донеччині та Дніпропетровщині, зокрема на Покровському і Петропавлівському напрямках. Виконував важливі завдання як такелажник евакуаційно-транспортного відділення:
- піднімав і переміщував вантажі;
- завантажував та розвантажував техніку та боєприпаси;
- евакуював загиблих товаришів із поля бою.
Роман помер 1 лютого 2026 року, перебуваючи вдома у відпустці.
Прах героя було поховано в рідному селі Торговиця на місцевому кладовищі. Він залишив по собі батьків та сестер.
