Тяжка втрата у Кіровоградській області: громади попрощалися з трьома героями
7 серпня у декількох громадах Кіровоградщини відбулися скорботні церемонії, аби провести в останню путь трьох військових, які загинули у боротьбі проти російської агресії. Це — Роман Юхименко із Знам’янки, Микола Сторожук із Великої Виски та Дмитро Дадич з Успенки.
Роман Юхименко: від лісових стежок до командирської посади
Роман народився 18 травня 1981 року у селі Богданівка. Його освітній шлях пролягав через місцеву школу, Харківський національний університет внутрішніх справ, де він вивчав правознавство, та Городищенський лісовий ліцей за фахом “Лісове господарство”. Спершу працював майстром лісу в Чорноліському лісгоспі, а з початку широкомасштабного вторгнення України став військовим за контрактом.
Він був командиром танкового взводу 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу. Роман вважався учасником бойових дій і був удостоєний почесної президентської нагороди “За оборону України”, а також кількох медалей за сумлінну службу. З лютого 2025 року воїна вважали зниклим безвісти, проте 28 лютого того ж року він загинув поблизу Воздвиженки на Донеччині. Залишилися дружина, донька та батько.
Прощання з Романом Юхименком. Знам’янка, Кіровоградська область, 7 серпня 2026 року. Facebook/Знам’янська міська рада
Микола Сторожук: від зварювальника до захисника рідної землі
Микола з’явився на світ 26 грудня 1974 року у селі Велика Виска. Спершу навчання у місцевій школі, потім – професійна діяльність за спеціальністю зварювальника. Згодом його шлях пролягав через будівництво, доки війна знову не змінила його життя.
У грудні 2024 року Миколу мобілізували, і вже 20 березня 2025-го він загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Гоголівка на Курщині. Довгий час його вважали зниклим, але тепер офіційно підтверджено його загибель. Пам’ять про нього живе у його рідній громаді, де зібралися, аби віддати шану герою.
Прощання з Миколою Сторожуком. Велика Виска, Кіровоградська область, 7 серпня 2026 року. Facebook/Великовисківська територіальна громада
Дмитро Дадич: від кременчуцького зварювальника до командира артилерійського підрозділу
Дмитро народився 13 березня 1977 року у місті Кременчук, Полтавська область. У гімназії №22 здобував освіту, опісля отримав фах зварювальника та працював на Крюківському вагонобудівному заводі й у будівельній сфері.
Переїхавши в село Успенка, він не вагаючись долучився до захисту України після розширення бойових дій. Служив старшим командиром відділення в артилерійському взводі 425-го окремого штурмового полку “Скеля” й брав участь у боях на Покровському напрямку. У липні 2026 року Дмитро отримав контузію, від якої помер 25 липня у медичному центрі міста Дніпро.
Прощання з Дмитром Дадичем. Успенка, Кіровоградська область, 7 серпня 2026 року. Facebook/Онуфріївська селищна рада
Підтримувати пам’ять про героїв – наша спільна місія
Ці троє воїнів — приклад мужності та відданості, які віддали життя за свободу України. Спільноти Кіровоградської області віддали їм останню шану, згадуючи їх життєвий шлях і подвиги.
Історії Романа, Миколи та Дмитра важливі для кожного з нас. Вони підкреслюють:
- цінність миру і спокою, за який доводиться боротися;
- різні життєві дороги, які об’єднала війна;
- силу громади, яка підтримує і пам’ятає кожного Героя.
Дякуємо всім, хто не забуває та вшановує наших захисників, підтримує їхні сім’ї та бере активну участь у житті громад.
Слідкуйте за новинами та історіями Кіровоградщини у соцмережах Суспільного Кропивницький:
Facebook, YouTube, Telegram, Instagram, WhatsApp, Viber, TikTok
