Прощання з трьома Героями з Кіровоградщини, які віддали життя за Україну
У трьох громадах Кіровоградської області відбулися скорботні церемонії проводів військових, які загинули, захищаючи нашу Батьківщину під час російсько-української війни. Серед них – Костянтин Юрченко з села Соколівське, Віктор Полухін із Малої Виски та Роман Лисенко з Торговиці.
Життя та служба Костянтина Юрченка
Костянтин Юрченко народився 18 липня 1999 року у селі Соколівське, що на території нинішнього Кропивницького району. Після закінчення місцевої школи в 2014 році він вступив до професійного училища, де опанував спеціальність автослюсаря. Декілька років працював водієм.
У 2019 році Костянтина призвали на строкову службу до Збройних сил України, а з листопада 2024 року він підписав контракт і став частиною 56-ї окремої мотопіхотної бригади, обіймаючи посаду водія-електрика.
На жаль, його життя обірвалося 28 січня 2026 року під час бойового завдання біля села Ашуркове на Донеччині. Костянтину було лише 26 років.
Провести його в останню путь приїхали рідні та односельчани. Прощання відбулося біля будинку Героя у Соколівці, а поховали Костянтина на сільському цвинтарі. Попри гірку втрату, у нього залишились батьки, брати та наречена. Цю інформацію надала голова Соколівської громади Інна Завірюха.
Подвиг Віктора Полухіна: від перукаря до бойового медика
Віктор Полухін з’явився на світ 24 травня 1988 року у селищі Дружба, Житомирська область. Згодом разом із сім’єю переїхав до Малої Виски на Кіровоградщині. Там він закінчив школу №3 та опанував професію перукаря у профтехучилищі №16.
2 травня 2022 року Віктора мобілізували до ЗСУ. Його військова підготовка відбувалася у Великій Британії, після чого він служив бойовим медиком в артилерійському взводі частини А 5011. Віктор брав участь у боях на Курському, Сумському, Покровському та Дніпропетровському напрямках.
Важкою втратою стало його загибель 30 січня 2026 року у селі Залізничне, Дніпропетровщина.
Ушанування пам’яті відбулося на центральній площі Малої Виски. Героя поховали на місцевому кладовищі. Залишилися мама, сестра і донька. Про трагічну подію повідомляє Маловисківська міська рада у Facebook.
Доля Романа Лисенка: самовідданість і служба до останнього
Роман Лисенко народився 1 листопада 1981 року в селі Торговиця, яке нині належить до Голованівського району. Після восьми класів навчання отримав кваліфікацію тракториста та телерадіомайстра. Одружившись, оселився у Вільшанці, де 15 років працював електромонтером на підстанції. Пізніше повернувся до Новоархангельського району.
У серпні 2025 року Романа мобілізували до ЗСУ. Він виконував бойові завдання на Покровському напрямку Донеччини та Петропавлівському напрямку в Дніпропетровській області.
Основні обов’язки Романа включали такелажні роботи (підйом, переміщення, завантаження та розвантаження вантажів), а також евакуацію загиблих побратимів із поля бою. Він служив у евакуаційно-транспортному відділенні, виконуючи відповідальну і складну роботу.
Роман помер 1 лютого 2026 року вдома під час відпустки. Прощання пройшло у рідному селі Торговиця, місце останнього спочинку – сільське кладовище. Пам’ять Героя вшанували рідні: батьки та сестри. Йому було 44 роки.
Офіційну інформацію про це повідомила Новоархангельська селищна рада на своїй Facebook-сторінці.
