У трьох громадах Кіровоградщини провели прощання з військовими, які загинули

Пам’ять і шана героям із Кіровоградщини: прощання з Андрієм Савостьяновим, Миколою Рябовим та Олександром Сторожуком

Відважний Андрій Савостьянов

12 жовтня у Новомиргородській громаді відбулась траурна церемонія, де з великою скорботою провели в останню путь Андрія Савостьянова. Народжений 26 вересня 1975 року у Костянтинівці, Донецька область, він прожив життя, сповнене праці та відданості родині і країні.

Основні моменти життя Андрія:

• Здобув спеціальність токаря у професійному училищі свого рідного міста.
• Після служби у 1993 році працював на Укрзалізниці в механічному цеху.
• У 2023 році родина через війну переїхала до Каніжа, на Кіровоградщині.
• У січні 2026 року отримав повістку і став кулеметником 260-ї окремої бригади територіальної оборони «Хортиця».

На жаль, 9 вересня Андрій загинув, виконуючи бойове завдання на Запорізькому напрямку, залишивши по собі глибокий слід серед близьких: маму, сестри, брата та племінників.

Герой з Великосеверинівки — Микола Рябов

Прощання зі сміливим воїном відбувалося у Великосеверинівській громаді. Микола Рябов народився 2 серпня 1982 року в селі Підгайці та пройшов нелегкий шлях розвитку, поєднуючи навчання і службу.

Про життєвий шлях Миколи варто знати наступне:

1. Вивчався у місцевій загальноосвітній школі та отримав професію будівельника і електрика в місцевому професійному ліцеї.
2. Закінчив Кіровоградський будівельний коледж.
3. З початку повномасштабної війни брав активну участь у самообороні, а з липня 2024 року офіційно став у лави Збройних Сил України.

Трагедія сталася внаслідок дорожньо-транспортної пригоди під час виконання бойового завдання, унаслідок чого Микола помер у реанімації. У нього залишилися мати, батько, сестра та племінниця.

Олександр Сторожук: фахівець із безпілотних систем

У Новоукраїнській громаді віддали шану Олександру Сторожуку, який народився 15 березня 1983 року у селі Олександро-Калинове на Донеччині. Він пройшов шлях від молодого студента до фахівця у сучасних технологіях зв’язку.

Ключові факти про Олександра:

• Навчався у Краматорському машинобудівному інституті та Одеському інституті зв’язку.
• Працював у відділенні «Укртелекому», де координував створення оптоволоконних мереж і впровадження швидкісного інтернету.
• У 2023 році через загострення бойових дій переїхав разом із родиною до Новоукраїнської громади.
• Служив у ЗСУ в підрозділах безпілотних апаратів — як повітряних, так і наземних.

Життя Олександра обірвалося 21 вересня 2026 року в районі села Копані Пологівського району Запорізької області. Він залишив по собі люблячих батьків та сестру.