В Олександрівці вшанували пам’ять вісьмох героїв України відкриттям меморіальних дощок
У мальовничому куточку Кіровоградщини — у селищі Олександрівка — тепер прикрашатимуть фасад ліцею №1 меморіальні дошки восьми хоробрим захисникам нашої держави: Сергію Москаленку, Сергію Ткаченку, Алішеру Файзієву, Михайлу Сердюку, Павлу Польовому, Володимиру Рокоману, Володимиру Дєдову та Артему Солоненку. Цей зворушливий момент відбувся 19 червня 2026 року, про що поділився із Суспільним Володимир Осипенко, заступник селищного голови.
Їхня пам’ять житиме на стінах рідної школи
Меморіальні дошки урочисто відкривали рідні та близькі загиблих воїнів. Ідея увіковічнити їхню пам’ять належала колективу школи №3, що є філією ліцею №1.
“Саме в цій школі в різні роки навчалися всі вісім наших героїв. Тому вчителі й запропонували встановити пам’ятні дошки саме тут, де їхня історія розпочалась.”
Відкриття меморіальних дошок. Олександрівка, 19 червня 2026 року. Facebook/Олександрівська громада
Як збирали кошти на пам’ятний знак
Фінансування реалізації цього зворушливого проєкту стало можливим завдяки благодійним ярмаркам, які регулярно організовують в громаді.
“Учні створювали унікальні вироби — від бісерних поробок до ремесел. Батьки та педагоги пекли домашню випічку, а все це продавали на ярмарках у центрі Олександрівки та старостинських округах. Зазвичай виручені кошти йдуть на підтримку Збройних сил, але цього разу частину спрямували на виготовлення меморіальних дощок.”
Меморіальні дошки на фасаді ліцею в Олександрівці. 19 червня 2026 року. Facebook/Олександрівська громада
Одна дошка обійшлася в 2700 гривень. Особливий внесок зробив місцевий мешканець Володимир Дєдов, який безплатно виготовив металеві підставки для квітів.
“Володимир втратив сина, і він вшановує не лише його пам’ять, а й кожного полеглого героя, чиї меморіальні дошки тепер розміщені поруч.”
Фасад ліцею з меморіальними дошками. 19 червня 2026 року. Facebook/Олександрівська громада
Освячення дошок
Цю пам’ятну місцину благословив військовий капелан отець Дмитро, який звершив церемонію освячення меморіальних знаків.
Життєві історії героїв, що загинули за Україну
Сергій Москаленко
Молодший сержант Сергій Москаленко, 1976 року народження, віддав життя під час бойового завдання 1 квітня 2022 року біля селища Троїцьке у Донецькій області.
Сергій Ткаченко
Відважний Сергій Ткаченко добровільно став до лав захисників у перші дні повномасштабного вторгнення Росії. Як стрілець-помічник гранатометника, він героїчно загинув 22 вересня біля села Григорівка, маючи 40 років. Його поховали на Далекосхідному кладовищі в Кропивницькому.
Алішер Файзієв
Народжений у 1991 році, Алішер загинув 21 травня 2023-го в районі села Новомихайлівка на Донеччині. Його вічний спочинок — у місцевому кладовищі Олександрівки.
Михайло Сердюк
Походив із Тюмені, РФ, проте родина невдовзі переїхала до Олександрівки. Михайло вступив до місцевого професійного ліцею та з 18 років служив у ЗСУ, беручи участь у АТО та ООС. Він загинув 25 жовтня 2023 року та похований на кладовищі в рідному селищі.
Павло Польовий
Павло народився 6 вересня 1999 року в Олександрівці. Після навчання в академії Моджевського у Кракові він повернувся і пішов на строкову службу в ЗСУ, пізніше підписав контракт із морською піхотою. У перші дні повномасштабної війни разом із побратимами обороняв Маріуполь. 12 квітня 2022 року потрапив у полон і помер 30 травня 2023 року у російській неволі.
Володимир Рокоман
Володимир народився 14 жовтня 1986 року в селі Тіньки Черкаської області, пізніше з родиною переїхав до Олександрівки. Мобілізований у липні 2024 року, отримав поранення під Курськом восени 2024 року. Демобілізувався у червні 2025-го, але, на жаль, помер пізніше того ж року під час реабілітації.
Володимир Дєдов
Народився 1991 року в Олександрівці, завершив навчання в місцевій школі №3. Служив оператором відділення радіоелектронної боротьби. Загинув 22 травня в селі Сидорове Краматорського району на Донеччині.
Артем Солоненко
Молодий герой, 2004 року народження, очолив екіпаж безпілотних літальних систем з літа 2023 року. Помер 24 січня 2026 року від серцево-судинної недостатності у тимчасовому таборі на Дніпропетровщині. Похований в Олександрівці.
