Полезахисні лісосмуги Кіровоградщини в критичному стані: що відбувається з “легенями” полів та чому це важливо
Що сталося з лісосмугами і чому вони всихають?
Лісові смуги, створені для захисту сільськогосподарських земель у Кіровоградській області, відчувають справжню біду. Віталій Гулай, доцент кафедри екології в Центральноукраїнському національному технічному університеті, оглянув корінні насадження поблизу села Грузьке Кропивницького району і побачив сумну картину – приблизно 90% дерев там – ясен зелений, але жодне з них не виглядає здоровим.
«Не знайти здорового дерева: усі сухі, багато нахилених або зламаних через вітер. Верхівки майже всі мертві. Основна причина – коренева гниль грибкового походження. Ці дерева загинуть уже цього чи наступного року. Така проблема скоро спалахне по всій області», – розповів він.
Полезахисні лісосмуги звичайно висаджували в 60–70-х роках минулого століття, і вони мають чотири ряди дерев завширшки до 12 метрів. Переважно це акація, клен, липа і тополя. Однак дерева цих порід мають свій життєвий цикл – близько 50 років, після чого активно починають всихати та слабшати.
«Акація і тополя – ці види не вічні, вони мають межу активності. Тому хвороби і природне старіння вносять свої корективи у стан лісосмуг», – додав Віталій Гулай.
Наслідки втрати полезахисних смуг для регіону
Відновлення та збереження цих зелених зон потрібно розглядати як першочергове завдання, бо вони:
- пом’якшують шквалисті вітри, що руйнують ґрунт та врожай;
- запобігають ерозії, зупиняючи відтік родючого шару землі;
- регулюють водний баланс ґрунту, допомагаючи рослинам утримувати вологу;
- підтримують біорізноманіття у сільських районах.
«Якщо ці зелені пояси зникнуть, аграрії зіткнуться з суттєвими втратами врожаїв. Вітер просто буде вимивати або висушувати верхній шар землі, що негативно позначиться на екології та господарській діяльності», – застеріг Віталій Гулай.
За законом – але на ділі складно
Олександр Яремчук, заступник начальника Кропивницького районного відділу державного екологічного нагляду, роз’яснює:
«Полезахисні лісосмуги – це спеціальні масиви дерев, що виконують важливу функцію охорони полів. Вони гальмують вітер, захищають ґрунт від ерозії і підтримують водний баланс. Але щоб ці лісосмуги виконували ці завдання, за ними потрібно доглядати – прибирати сухостій, висаджувати замість загиблих дерев нові, обробляти від шкідників та хвороб».
Хоч законодавчо все передбачено постановою Уряду №650 від 22 липня 2020 року, на практиці робота з лісосмугами майже не ведеться.
«Інвентаризація, оформлення документів, санітарні роботи – все це лягає на громади, але через брак уваги і коштів заходи часто не проводяться. Як наслідок, насадження занедбані, а браконьєри продовжують вирубувати дерева», – додає він.
Штрафи за недбале утримання лесосмуг
Відсутність догляду та невиконання обов’язків щодо полезахисних смуг є порушенням екологічного законодавства. Через це влада штрафує винних.
«Якщо місцева влада не дотримується законних вказівок екологічних органів, вони отримують штраф у розмірі близько 850 гривень за статтею 188-5 КУпАП», – пояснює Олександр Яремчук.
Минулого року через невиконання екологічних вимог покарали 26 громад області, у 2024 році вже 12. Це поки лише мала частина проблеми.
Балансоутримувачі та складнощі інвентаризації
В’ячеслав Дубровський, директор обласного департаменту екології, зауважує: більше 28 тисяч гектарів полезахисних лісосмуг відносяться до комунальної власності – це завдання громад. Винятком є лісосмуги вздовж доріг та залізниць державного значення, які належать державним підприємствам.
«Роль департаменту – радити громадам укладати договори і створювати підприємства, що опікуватимуться доглядом лісосмуг. Тільки так можна системно вирішувати проблему», – пояснює він.
Як громада Нової Праги стала піонером з інвентаризації
Новопразька громада Олександрійського району – поки що єдина на Кіровоградщині, що взяла ініціативу до рук і почала оформлювати лісосмуги у законодавчому полі.
«Минулого року ми передали спеціалізованому комунальному підприємству 220 гектарів полезахисних лісосмуг і інших земель лісогосподарського призначення. Ще близько 500 гектарів на території громади потребують оформлення та передачі», – говорить голова громади Богдан Куруп.
Процес реєстрації і передачі у постійне користування триває понад два роки і вимагає численних погоджень, зокрема з Держлісагентством та військовою адміністрацією.
«Поки оформлення не завершено, ми не маємо права ані садити молоді дерева, ані прибирати сухі. Тож хоча це непросто, документи потрібно довести до ладу, щоб зберегти зелені пояси і підтримувати їх у належному стані», – підкреслює Куруп.
Нелегальні вирубки і наслідки для громади
Жителька Нової Праги Алла Павленко розповідає, що випадки самовільної вирубки лісосмуг трапляються часто – люди змушені рятуватися від холоду і шукати доступне паливо.
«Багато пенсіонерів просто не можуть купити дрова, бо ціни зросли до 22 тисяч гривень за кубометр. Дрова потрібно не лише купити, а й порубати – а це фізична праця, яка не під силу людям похилого віку», – каже вона.
За незаконну вирубку дерев торік відкрили понад 100 кримінальних справ, а у поточному році вже 59 проваджень – інформує речниця поліції Кіровоградщини Оксана Ковтуненко.
«Стаття 246 Кримінального кодексу України передбачає покарання за незаконну рубку та збут деревини – від штрафів у десятки тисяч гривень до позбавлення волі на строк до семи років», – наголошує вона.
Ситуація з всиханням лісопосадок у Кіровоградській області актуальна у всіх чотирьох районах, і потребує термінових заходів від влади та громади.
Підписуйтесь на Суспільне Кропивницький у Facebook, YouTube, Telegram, Instagram, WhatsApp, Viber та TikTok.
