П’ять смертей на приватних підприємствах Кіровоградщини у першому півріччі 2026 року: що стоїть за трагедіями
Упродовж перших шести місяців 2026 року на підприємствах приватної форми власності Кіровоградської області трапилося п’ять випадків загибелі працівників прямо на робочому місці. Управління Держпраці провело ретельні розслідування і встановило, що причиною цих смертей стали загальні захворювання.
Про це в ефірі Українського радіо Кропивницького розповіла головна державна інспекторка відділу гігієни праці та атестації робочих місць управління Держпраці Кіровоградщини Наталія Струтинська.
Варто зазначити, що серед померлих не було працівників державних підприємств. Серед загиблих — охоронники, сезонний кочегар та прибиральниця. Найпоширенішою причиною стала зупинка серця та серцево-судинні ускладнення, що гостро проявилися під час виконання службових обов’язків або дорогою до лікарні.
Кого частіше зачіпає небезпека: вік 60+ та нічні зміни
Розслідування показало, що всі загиблі працювали під час виконання своїх обов’язків, причому переважно це були працівники за 60 років. Їхні професії пов’язані з шкідливими виробничими умовами, зокрема нічними змінами, що створює додатковий ризик для здоров’я.
«Якщо подивитись на посади охоронника чи кочегара, то це праця, пов’язана зі шкідливими чинниками й нічними змінами. Новий порядок організації медогляду враховує такі ризики, і роботодавцю слід звертати на це пильну увагу, щоби своєчасно виявити погіршення здоров’я», — пояснює Наталія Струтинська.
Що змінилося у вимогах до медичних оглядів
У 2025 році наказ МОЗ №1393 вніс суттєві зміни у проведення обов’язкових медичних оглядів. Їх головна мета — не просто формальність, а ефективний моніторинг здоров’я і рання діагностика різноманітних захворювань.
Відповідно до нового порядку, проходити медогляд мають чотири категорії працівників:
- Ті, хто працює на важких і шкідливих роботах з підвищеним рівнем шуму, вібрації, пилу чи хімічних речовин.
- Працівники, діяльність яких вимагає високих психофізіологічних якостей.
- Молодь віком до 21 року — обов’язковий щорічний огляд.
- Особи, які працюють у змінному режимі, зокрема в нічні зміни — ця категорія вперше внесена як окрема група для медогляду.
«Це не просто формальність — медогляд допомагає роботодавцю відслідковувати стан здоров’я працівника і своєчасно помічати потенційні загрози, а також робити умови праці безпечнішими», — додає інспекторка Держпраці.
Типові помилки та проблеми роботодавців
Підприємства Кіровоградщини нерідко роблять помилки, через які документи щодо медогляду повертають на доопрацювання:
- Проведення оглядів до затвердження списків держорганами — це передчасно.
- Неправильне визначення шкідливих факторів: або не вказують перевищення гігієнічних нормативів, або ж включають незначні фактори без підстав.
- Використання застарілих форм протоколів замість оновлених за наказом №1393.
- Ігнорування специфічних показників: наприклад, нічних змін або конкретних хімічних речовин у документах не зазначають.
Заключний акт — ключовий документ для подальшої профілактики; якщо він неповний, це ускладнює встановлення зв’язку між хворобою та умовами праці. Повернення таких актів — спосіб захистити права працівників на здоров’я.
Хто фінансує медогляд і які гарантії має працівник
Закон чітко регламентує: усі медогляди — попередні, періодичні та позачергові — оплачує роботодавець, і працівник не повинен платити ні копійки.
Головні правила для сторін:
- Роботодавець зобов’язаний не допускати до роботи людей із протипоказаннями за медичним висновком і відстороняти тих, хто ухиляється від огляду, без виплати зарплати.
- Працівники зі стажем понад 10 років у шкідливих умовах проходять щорічні огляди та перебувають під диспансерним наглядом профпатолога.
- Позачерговий огляд можна пройти за проханням працівника, роботодавця або Держпраці.
Ще кілька важливих моментів:
- Роботодавець отримує лише висновок про придатність, але не отримує медичної картки чи діагнозів — це гарантія конфіденційності.
- Виявлення профзахворювання не означає автоматичне звільнення: кожен випадок розглядають індивідуально, і часто людину переводять на легшу роботу чи забезпечують лікування.
«За порушення правил щодо медоглядів складають протоколи та приписують усувати недоліки. Особливо гостро це питання стоїть під час воєнного стану, коли деякі підприємства призупиняють діяльність або не проводять огляди з інших причин», — пояснює Наталія Струтинська.
Вона також додала, що “новий” підхід до медоглядів може допомогти своєчасно виявляти захворювання і таким чином зберегти життя та працездатність.
Щорічний медогляд на прикладі військової частини Кіровоградщини
Військовослужбовиця Тетяна поділилася своїм досвідом проходження щорічного медичного огляду. У їхньому підрозділі укладають тримісячний договір із лікарнею, що розробляє персональні переліки обстежень для кожного військового, враховуючи вік та стать.
Для військових такі медогляди — безкоштовні, а розрахунок лікарні здійснюється після проходження всіма бійцями необхідних процедур.
Саме завдяки такому контролю у Тетяни виявили проблеми з кишківником кілька років тому. Вчасно діагностована хвороба перебуває зараз у ремісії, що значно покращує якість її життя і роботи.
Останній огляд вона проходила наприкінці липня 2026 року.
Стежте за новинами та корисними порадами на Суспільне Кропивницький у Facebook, YouTube, Telegram, Instagram, WhatsApp, Viber та TikTok.
