Кропивницький в жалобі: прощання з героєм Валерієм Ступаком
27 серпня Кропивницький попрощався з мужнім захисником України — солдатом Валерієм Ступаком.
Про це повідомили в Перша електронна газета та Кропивницька міська рада.
Ця подія стала болючою сторінкою для міста і країни, адже ми втратили ще одну віддану людину, яка боронила нашу свободу й незалежність.
Життєвий шлях Валерія Ступака
Народився Валерій 10 жовтня 1982 року у селі Іванівка Кіровоградської області. Здобув освіту у загальноосвітній школі та отримав професію тракториста і водія.
Життя пов’язало його з сільськогосподарською технікою, а з часом він переїхав до Кропивницького, де мешкав з близькими.
Роботу обирав відповідально: трудився далекобійником і трактористом, керував різними транспортними засобами з великою майстерністю.
Військова служба та звитяга
У 2024 році Валерій підписав контракт із Збройними Силами України, де служив водієм автомобільного взводу батальйону аеродромно-технічного забезпечення.
Він чесно та сумлінно виконував обов’язки, залишаючись вірним присязі та своїй Батьківщині.
За відвагу його нагородили відзнакою Президента України «За оборону України», а також присвоїли статус ветерана війни — учасника бойових дій.
Пам’ять про Валерія
24 серпня 2026 року серце Героя зупинилося — йому було 43 роки. Валерій був відкритою, чуйною і доброю людиною, яка цінувала навіть найпростіші радощі життя.
Він умів підтримати і бути поруч у найважчі моменти, а його щирість і доброта відчувалися у всьому — у словах, діях і вчинках.
З ним завжди було комфортно і безпечно, бо поруч відчувалася надійність і спокій.
Родина та близькі люди
Для Валерія найціннішим була родина. Любов до дружини і турбота про дітей – сина та доньку — були головним сенсом його життя.
Він цінував кожну мить, проведену з близькими, і назавжди залишиться для них найдорожчою людиною.
Особливе місце в його серці займав вірний пес Річі — справжній член сім’ї, який завжди був поруч.
Хто залишився без Захисника:
- дружина;
- син;
- донька;
- мама;
- сестра.
Вічна шана Героям
Наші захисники – це мов ангели-охоронці, які завжди поруч: у спогадах, у серцях, у щоденних думках. Вони надихають нас своєю нескореністю, вірою і безмежною любов’ю до України.
І доки ми з вдячністю пам’ятатимемо Героїв, доти житиме незалежна та сильна Україна.
Схилимо голови і вшануймо пам’ять Валерія Ступака хвилиною мовчання.
Слава Героям! Вічна пам’ять і шана!
Читайте також: Ще чотирьох загиблих солдатів поховали у Кропивницькому (ФОТО)
