У Кропивницькому віддали шану ліквідаторам — Суспільне Кропивницький

Кропивницький вшанував жертв Чорнобильської трагедії: 40 років пам’яті та надії

26 квітня біля пам’ятника “Жертвам Чорнобиля” у Кропивницькому зібралися вдови ліквідаторів, представники чорнобильських організацій, рятувальники, військові, чиновники та жителі міста, щоб згадати один із найтрагічніших моментів в історії України та світу.

Катастрофа на атомній електростанції в місті Прип’ять, що сталася 26 квітня 1986 року, розпочалася з двох масштабних вибухів четвертого енергоблоку. Вогонь і радіація швидко поширилися, формуючи радіоактивну хмару, яка охопила не лише Україну, а й сусідні країни — Білорусь, Росію, а також великі частини Європи та навіть схід США. Найважчий удар прийшла на територію Білорусі, куди осіло близько 60% викинутих радіоактивних речовин. За кілька місяців понад 200 тисяч людей були примусово евакуйовані.

У пам’ять про загиблих місцеві жителі поклали квіти й вшанували їхню пам’ять хвилиною мовчання. Потім у церквах міста пройшли молебні на знак скорботи.

Соціальна підтримка чорнобильців Кіровоградщини

Світлана Багаченко, начальниця відділу соціального захисту населення, розповіла, що на території області живе понад 7500 осіб, які постраждали від Чорнобильської аварії. З них майже 4500 – учасники ліквідації, герої, які самовіддано боролися з наслідками трагедії.

З 2025 року працює обласна програма підтримки чорнобильців, яка передбачає:

• Пільгове медичне обслуговування з бюджетом у 6,3 мільйона гривень на 2026 рік;
• Безкоштовне забезпечення ліками: цьогоріч близько 420 осіб отримали медикаменти на суму понад 1,3 мільйона гривень;
• Безкоштовне зубопротезування для 17 пацієнтів із загальним фінансуванням близько 77 тисяч гривень.

Планується також оздоровлення 64 чорнобильців у санаторіях, на що передбачено півтора мільйона гривень. Відшкодування на лікування сягає 23 355 гривень на людину.

Звернення Верховної Ради до світу

В переддень 40-х роковин трагедії український парламент звернувся до світової спільноти із закликом посилити заходи ядерної безпеки та запобігти новим катастрофам. Постанова №15133 була підтримана 311 депутатами.

Особливу увагу привернули такі факти:

1. Окупація зони ЧАЕС російськими військами протягом п’яти тижнів;
2. Пошкодження нового безпечного конфайнменту над 4-м блоком у лютому 2025 року через російський безпілотник;
3. П’ятий рік триває окупація Запорізької АЕС.

Парламент відзначив важливість розробки нових механізмів ядерного захисту, відповідальності за порушення норм і сприяння у деокупації. Також наголосили на необхідності виконання резолюції ООН 80/111 та рекомендацій генерального секретаря ООН щодо довготривалих наслідків аварії.

Що трапилося в ту трагічну ніч — 26 квітня 1986 року

Ніч із 25 на 26 квітня 1986 року стала переломною для світу. Вночі на Чорнобильській АЕС почали тестування турбогенератора 4-го енергоблоку, хоча умови для випробувань були далекі від ідеальних.

О 1:23 розпочалися роботи, але вже о 1:25 стрімко послідували два потужні вибухи, які повністю зруйнували реактор. Вогонь охопив понад тридцять вогнищ пожежі, які лише за кілька годин вдалося частково загасити. Проте пожежа у центральному залі тривала майже два тижні, доки її не ліквідували вертольоти та пожежні.

Потужна радіоактивна хмара рознесла забруднення не лише по Україні, а й далеко за її межі — на Білорусь, Росію, а також країни Європи і навіть США. Радіоактивні речовини проникли в ґрунти, води та повітря, спричиняючи довготривалі наслідки для природи і людей.

Людські втрати та героїчні зусилля ліквідаторів

У момент вибуху у 4-му енергоблоці знаходилися 17 працівників. На жаль, загинув старший оператор Валерій Ходемчук, ще один співробітник помер від опромінення в той же день. Ще 11 осіб отримали смертельні дози радіації і померли від променевої хвороби протягом наступних тижнів.

У ліквідації аварії взяли участь близько 600 тисяч людей, зокрема пожежники, які без належних засобів захисту протистояли пожежі та запобігли подальшому вибуху водню, що могло мати катастрофічні наслідки.

Основні цифри Чорнобильської катастрофи:

• Пуск першого енергоблоку АЕС відбувся ще у 1977 році;
• Четвертий блок, на якому сталася аварія, працював лише два роки;
• Перші дві доби світ не знав про трагедію;
• За приблизними оцінками, понад півмільйона людей померли від наслідків радіації;
• За кілька місяців у понівечені зони евакуювали майже 91 тисячу українців;
• Понад 600 тисяч ліквідаторів боролися з наслідками вибуху;
• Площа ураженої радіацією території сягнула 200 тисяч квадратних кілометрів, у тому числі 52 тисячі – це сільськогосподарські угіддя;
• Радіоактивний викид тривав 10 днів, після чого активність знизилася у тисячу разів;
• 11 тонн ядерного палива опинилися в атмосфері;
• Сьогодні у зоні відчуження мешкає понад 400 видів тварин і 1200 видів рослин;
• Чорнобильська АЕС повністю припинила роботу лише у 2000 році.

Після аварії було вжито заходів щодо продовження експлуатації інших блоків станції, але зрештою у 1995 році розпочали планове закриття Чорнобиля за підтримки міжнародної спільноти. Передові роботи з будівництва нового саркофагу над реактором розпочалися у 2010-х роках і були завершені у 2016-му.

Нажаль, і в наші дні пам’ять про трагедію супроводжується тривогою через військові дії: у лютому 2025 року російський ударний безпілотник пошкодив укриття над четвертим блоком, а окремі АЕС, як Запорізька, залишаються в зоні конфлікту.

Інформація подана за матеріалами Українського інституту національної пам’яті.