Кропивницький святкує 10 років відважного перейменування: традиції, мистецтво та нові імена
14 липня у Меморіальному музеї Марка Кропивницького відбулася яскрава культурна подія «Кропивницький: місто традицій і сучасності», присвячена десятій річниці зміни назви міста.
Як повідомляє Перша електронна газета, цей день об’єднав історію, мистецтво та багату спадщину краю. Захід розпочався з екскурсії музеєм видатного драматурга та засновника українського професійного театру — Марка Кропивницького. Гості дізналися про життя митця, його творчі досягнення і внесок у культуру України.
Унікальні експонати і голос зі спадщини
Особливою родзинкою стала можливість послухати архівний запис голосу Марка Кропивницького, на якому він декламує вірш Тараса Шевченка «Думи мої, думи мої». Відвідувачі також вперше могли побачити оригінальний лист, написаний рукою митця.
Свято народних традицій на фотовиставці
Час у музеї перейшов до фотовиставки «Музей. Майстри. Вишиванка», де було гідно презентовано українські народні традиції та витончене мистецтво вишивки. Гості могли поринути у чарівний світ витончених орнаментів та символів, вкладених у кожен візерунок.
Інтерактивна вистава — участь кожного
Не обійшлося й без театральної частини: інтерактивна постановка «Вистава за 15 хвилин» дозволила всім бажаючим спробувати себе на сцені. Цьогоріч учасники показали уривок із п’єси-казки Марка Кропивницького «По щучому велінню», розігравши запальний діалог між Галькою та Хомою.
"По щучому велінню" — це авторська музично-драматична казка у трьох діях, що зобразила історію двох братів: хитрого Гаврила і веселого "дурника" Хоми. На відміну від класичного сюжету, Хома постає чесною, доброю людиною, яка використовує чарівну силу лише для добрих справ та покарання лиходіїв. Свої здібності він отримує від мандрівного дідуся як винагороду за щиру доброту.
Поетичний всесвіт Кропивницького
Поезію й натхнення презентували Олена Надутенко зі своєю програмою «Кропивницький у поетичному слові» та творче об’єднання «Вітрила» із композицією «Поезія, народжена любов’ю до міста». Їхні рядки яскраво розкривали глибоку прив’язаність до рідного міста.
Творчість поколінь: виставка та майстер-класи
Ще однією важливою складовою став куточок «Кропивницький крізь мистецтво поколінь», де традиції декоративно-ужиткового і образотворчого мистецтва відображалися в роботах народних майстрів. Тут діяли:
- виставка-продаж виробів ручної роботи;
- «Вишиваний подіум» від імідж-центру «Ольга»;
- презентація творчих об’єднань і майстрів з усієї області.
Наталія Демікова, провідна методистка з декоративно-ужиткового мистецтва, розповіла, що захід зібрав унікальних митців, художників та різьбярів, а також представників творчих спільнот.
Вона зауважила, що Меморіальний музей Марка Кропивницького в Кропивницькому існує вже понад 40 років, але містяни й досі не завжди знають про цю культурну перлину.
Музей відкрився 2 жовтня 1982 року, і наступного року відзначатиме 45-річний ювілей. Важливо, щоб більше людей відкривали для себе цю унікальну скарбницю української театральної та культурної історії
Значення Марка Кропивницького для культури України
Богдана Бабенко, завідувачка Меморіального музею, наголосила, що ім’я Кропивницького давно переступило межі одного міста й стало символом усієї української культури. Творчість митця об’єднує всіх, незалежно від їхнього походження чи регіону.
«Марко Лукич — це унікальна спадщина української та світової культури. Він довів, що навіть у найважчі часи українці залишаються живими, а їхня культура процвітає. Його надбання і сьогодні надихає та об’єднує»
Завершення святкування
Подія завершилася теплим творчим спілкуванням, де гості ділилися своїми враженнями, розмірковували про досвід минулого й майбутнє Кропивницького як культурного осередку.
Нагадуємо: 14 липня 2016 року Верховна Рада України офіційно перейменувала місто Кіровоград на Кропивницький. Ініціатива походила від народних депутатів Олександра Горбунова, Станіслава Березкіна, Дмитра Лінька, Ольги Червакової, Івана Крулька та Альони Шкрум з метою дотримання Закону України про засудження тоталітарних режимів і заборону пропаганди символіки.
