Пам’ять і вдячність: Як у Кропивницькому вшановували героїв минулих і сучасних війн
8 травня, у День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, кропивничани зібралися на меморіальному комплексі “Фортечні вали”, щоб віддати шану захисникам різних поколінь. У пам’ять про тих, хто протистояв нацизму у 1939–1945 роках, а також про бійців, що загинули з 2014 року в російсько-українській війні, містяни поклали квіти до Вічного вогню.
Кореспондентка Суспільного Ольга Склярук повідомила, що серед присутніх були представники влади, активісти, військові, правоохоронці, рятувальники, родичі загиблих та небайдужі громадяни. Вшанування проходило у спокійній атмосфері пам’яті та поваги.
Кропивничани вшановують захисників біля Вічного вогню. Кропивницький, 8 травня 2026 року. Суспільне Кропивницький
Як проходила церемонія вшанування
Захід відзначився не лише покладанням квітів до Вічного вогню, а й візитом на Алею слави, де розміщені портрети 212 воїнів із Кіровоградщини, які загинули під час бойових дій з 2014 року. Це стало теплим нагадуванням про безцінний внесок сучасних героїв у захист нашої країни.
Вшанували захисників, загиблих в російсько-українській війні. Кропивницький, 8 травня 2026 року. Суспільне Кропивницький
Історії, що пронизують душу
Олександра Гребенюк втратила сина Євгенія Осієвського, військовослужбовця 77-ї десантно-штурмової бригади. До мобілізації він був науковцем, письменником і журналістом. Мати розповіла, що він загинув, виконуючи обов’язки бойового медика у Бахмуті 22 травня 2023 року. Йому було лише 29.
“Аспірант четвертого курсу Києво-Могилянської академії. Він взяв останнє інтерв’ю у генетика Адама Редерфорда. Ця стаття вийшла за п’ять днів до його загибелі. Він був стрілець-санітар, брав участь у боях. Його внесли у Всесвітню Вікіпедію як 60-го медійника, який загинув за Україну.”
Олександра щороку приходить сюди, аби вшанувати пам’ять сина і всіх, хто віддав життя за Україну.
“Якби не ці воїни, я б не жила сейчас. Мій син віддав найдорожче — життя. І я завжди носитиму квіти, дякуючи їм за захист нашої землі. Мрію, щоб в світі не було війн і щоб жодна мама не ховала своїх дітей.”
Маргарита Колесник: жінка у строю захисників
Військовослужбовиця Національної гвардії Маргарита Колесник поділилася своїми думками про значення пам’яті і служби.
“Ми згадуємо наших дідів і прадідів, які боролися проти нацизму. І нині їхні онуки воюють, щоб діти жили у мирі під мирним прапором. Я служу вже два роки, і в моїй родині всі військові. Вважаю, жінки теж мають робити свій внесок у цей складний час.”
Маргарита Колесник служить у Нацгвардії. Суспільне Кропивницький
Спогади родичів загиблих
Олена Русова розповіла про свого брата Андрія, який у 2020 році обрав шлях військового і загинув у квітні 2024 року.
“Отримала орден «За мужність» третього ступеня, комбатський хрест і президентську відзнаку «За оборону України». Мій брат загинув у 35 років на Канатовому. Він був дуже добрим і чуйним братом. Дуже сумую за ним.”
Олена Русова. Суспільне Кропивницький
Історичний вимір: що варто знати про Другу світову війну
Історик-краєзнавець Олександр Чорний нагадав, що Друга світова війна почалася 1 вересня 1939 року, коли нацистська Німеччина напала на Польщу. Далі події розгорталися й на території України:
- 17 вересня 1939 року СРСР порушив кордони Польщі зі сходу, прикриваючись захистом слов’янських народів;
- починаючи з 22 червня 1941 року, після вторгнення Німеччини і союзників на територію СРСР, війна охопила всю Україну;
- закінченням війни стала капітуляція Німеччини 8 травня 1945 року, а через день – Японії.
За словами історика, підрахунок втрат українців став надзвичайно складним через радянську цензуру та неточності архівних даних. Однак найпоширеніша оцінка сягає від 7 до 8 мільйонів загиблих.
“На Кіровоградщині є приклади, коли одна й та сама людина умовно похована кілька разів, що впливає на статистику. Війна забирала життя не лише безпосередньо на фронті, а й через непрямі втрати: серед цивільних, в економіці, промисловості. Тож цифри – це лише частина великої трагедії.”
Значення Дня пам’яті та перемоги над нацизмом
8 травня є днем пам’яті у Європі, адже саме в ніч з 7 на 8 травня 1945 року було підписано акт капітуляції Німеччини. В Україні цей день офіційно відзначають з 2023 року замість традиційного 9 травня — як символ солідарності з європейськими країнами та шани до історичної правди.
Як підкреслив Олександр Чорний, важливо пам’ятати цей день без зайвого пафосу, без парадів і демонстрації зброї. Це момент, коли ми згадуємо усіх, хто поклав життя за мирне майбутнє.
Що потрібно знати про відзначення Дня пам’яті та перемоги в Україні
Згідно з Українським інститутом національної пам’яті, 8 травня — це день, коли країна вшановує жертв Другої світової війни (1939–1945 років). Рішення перенести святкування з 9 травня ухвалили у 2023 році, щоб підкреслити єдність із європейським світом і уникнути радянських символів.
Основні факти про війну в Україні:
- Початок – напад Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 року, включно з бомбардуваннями українських міст.
- З 22 червня 1941-го почалися бойові дії на території України у зв’язку з вторгненням Нацистів і їх союзників.
- За роки війни до Червоної армії мобілізували майже сім мільйонів українців — половина з них загинула, а інші часто отримали поранення або інвалідність.
Трагічні втрати України становили понад 8 мільйонів людей. У світі ж жертвами війни стали від 50 до 85 мільйонів громадян.
Варто пам’ятати, що перемога – це вклад багатьох держав і народів, і жодна країна не може претендувати на монополію у цій історії.
