У Кропивницькому провели в останню путь чотирьох захисників-героїв.

Кропивницька громада провела в останню путь чотирьох сміливих захисників України

У вівторок, 14 липня, центр Кропивницького став свідком сумної, але важливої події — попрощалися з чотирма земляками, які віддали життя за свободу та незалежність нашої держави. Цю скорботну новину повідомила Кропивницька міська рада, закликаючи не забувати їхній подвиг і жертовність.

Життя, покладені на вівтар миру: пам’ять про наших Героїв

Пекучий біль війни вкотре охопив громаду, забираючи найдорожчих. На прощання прийшли рідні, товариші по службі, представники влади та всі, кому не байдужа доля України. Кожен зі загиблих — історія мужності, відданості та любові до Батьківщини.

Артем Бабенко (1996–2026) — сержант і талановитий інженер

Народжений в Кропивницькому, Артем був не тільки військовим, а й майстром комп’ютерної інженерії. Після служби за контрактом став ключовим механіком-оператором мобільної радіостанції у Військово-Морських Силах, отримав численні відзнаки за сміливість. У серпні 2025 року перейшов до Сил спеціальних операцій, де був старшим оператором. Загинув 7 липня 2026-го неподалік Андріївки-Клевцового на Донеччині. Він був не тільки воїном, а й художником-тату майстром, люблячим чоловіком і батьком.

Микола Зарудній (1983–2026) — вірний захисник і майстер автосправи

Серце Миколи, автослюсаря з двадцятирічним досвідом, перестало битися 4 липня 2026 року. Він повернувся з-за кордону, щоб боронити Україну, служив водієм у морській піхоті, з 2024 року — у мінометній батареї. Миколу пам’ятають як радісну, щиру людину, яка найбільше цінувала родину та рідну землю.

Сергій Гутко (1969–2026) — відомий фотограф і надійний воїн

Все життя Сергій віддавав мистецтву фотографії, передаючи світ крізь об’єктив камери. У червні 2025 року його мобілізували до Збройних Сил України, де він служив кулеметником у батальйоні територіальної оборони з позивним «Фотик». Образ цього доброго і чесного чоловіка залишиться в серцях багатьох. Помер під час несення служби на Херсонщині у квітні 2026 року.

Юрій Зелінський (1971–2026) — сміливий водій і вірний побратим

Юрій був місцевим водієм на приватному підприємстві, а з квітня 2026 року — мобілізованим солдатом батальйону територіальної оборони. Виконував обов’язки водія вогнеметного відділення. Загинув 2 липня 2026 року поблизу Новояковлівки на Запоріжжі. Для всіх, хто його знав, він залишиться щирою людиною, яка любила риболовлю і час із родиною.

Пам’ятаємо і шануємо

Їхні імена навіки вписані в історію української боротьби за свободу. Чотири життя — непохитний приклад мужності, самопожертви та любові до рідної землі.

Невеличка згадка про кожного із них:

• відважний сержант «Боб» — інтелектуал і творець;
• ентузіаст автосправи Микола — берегиня сімейного добра;
• талановитий «Фотик» — майстер відобразити світ і війна;
• відповідальний Юрій «Гном» — надійний друг і захисник.

Підтримуйте тих, хто бореться за наше майбутнє

Важливо не лише пам’ятати, а й підтримувати наших військових, їхні родини і спільноту. На знак поваги рекомендуємо долучатися до таких простих кроків:

1. Поширювати правдиву інформацію у соцмережах;
2. Брати участь у благодійних та волонтерських ініціативах;
3. Запам’ятовувати і розповідати про подвиг захисників молодому поколінню.

Вічна слава і пам’ять Героям, які ціною власного життя боронили Україну! Щирі співчуття рідним і близьким.