18 червня Кропивницький прощався із чотирма Героями, що віддали життя за Україну
У цей день місто схилило голови перед пам’яттю чотирьох відважних захисників – Богдана Гаркуші, Олега Третяка, Станіслава Савченка та Дмитра Фуркала. Траурна церемонія викликала хвилю смутку, що охопила серця жителів та рідних.
Прощання відбулося за інформацією Кропивницької міської ради, яка поділилася деталями церемонії. На шляху до кладовища траурний кортеж зупинився біля площі Героїв Майдану, де всі присутні вшанували загиблих хвилиною мовчання, згадуючи їхню мужність і жертовність.
Життя та подвиг солдата Богдана Гаркуші
Народжений 13 вересня 1992 року у Кропивницькому, Богдан пройшов шлях від учня ліцею “Муніципальний колегіум” до студента Державної льотної академії за спеціальністю “Управління повітряним рухом”.
Його служба у лавах Державної прикордонної служби розпочалася 7 квітня 2025 року. Богдан був оператором безпілотників у 3-му Луганському прикордонному загоні імені Героя України полковника Євгенія Пікуса “Помста” — підрозділі, що славиться своєю мужністю.
Трагедія сталася 2 липня 2025-го неподалік села Біла Гора на Донеччині, коли він героїчно загинув, відстоюючи мир і суверенітет рідної землі.
Відвага матроса Олега Третяка
Олег з’явився на світ 16 серпня 1994 року у Кропивницькому, де навчався спершу в ліцеї “Науковий”, а пізніше здобув професійні знання у Центральноукраїнському вищому професійному училищі.
Після служби за призовом працював у будівельній сфері, але війна загартувала його характер. З перших днів масштабного вторгнення він, не вагаючись, долучився до лав Збройних Сил України. Здобувши навички артилериста, Олег відчайдушно боровся за свободу та незалежність.
4 червня 2026 року, під час виконання небезпечного бойового завдання у районі селища Зідьки Харківської області, він загинув, залишивши по собі велику любов і вдячність.
Нескорений дух солдата Станіслава Савченка
Станіслав народився 1 березня 1969 року у Донецьку. Його життєвий шлях пов’язаний із наукою, здобуваючи освіту в Донецькому політехнічному інституті. Закінчивши строкову службу, він спеціалізувався на гірничій інженерії, але віра в Україну змінила його пріоритети.
Від 2014 року він безстрашно став на захист Батьківщини, воюючи у складі батальйону “Донбас” і згодом у 25-му окремому мотопіхотному батальйоні “Київська Русь”. Брав участь у ключових боях за Дебальцеве, Піски, Мар’їнку та інші гарячі точки Донеччини.
У 2015-му продовжив службу в полку “Азов”. Після демобілізації переїхав у Кропивницький, а в 2023 році знову добровільно став до стрілецької роти, аби боронити країну від агресора. Трагічно загинув 27 січня 2024 року поблизу Авдіївки.
Життя та служба солдата Дмитра Фуркала
Дмитро з’явився на світ 24 червня 1991 року у Кропивницькому. Закінчивши школу, освоїв професію автослюсаря у Центральноукраїнському професійному училищі.
Восени 2024 року він став частиною Збройних сил України, служив водієм мотопіхотного відділення. Дмитро брав участь у запеклих боях за Торецьк на Донеччині.
11 квітня 2025 року загинув у Бахмутському районі. Посмертно відзначений медаллю “За оборону Торецька” – символом його відданості і сміливості.
Прощання та вшанування пам’яті
Всі четверо Героїв були поховані на Алеї слави Далекосхідного кладовища, де разом із ними поклали квіти та запалили свічки рідні, друзі, побратими і небайдужі містяни.
Вони назавжди залишаються символом самовідданості, відваги та любові до України, що надихає всіх продовжувати боротьбу за світле майбутнє нашої держави.
