28 травня у Кропивницькому відбулася прощальна церемонія з загиблими героями війни
У Кропивницькому віддали останню шану військовим, які віддали своє життя в боротьбі з російською агресією. Подія зібрала близьких, побратимів та мешканців міста, які прийшли віддати шану мужності й самопожертві цих людей.
Віталій Волошин — життєвий шлях і подвиг
Віталій Волошин народився в селі Шевченкове на Кіровоградщині та здобув освіту в Миколаєві. У мирному житті він неодноразово змінював професії — працював вантажником, охоронцем і водієм. З 2001 року Віталій присвятив себе місіонерській діяльності, відвідуючи будинки-інтернати для дітей-сиріт та тих, хто потребував піклування.
З березня 2022-го по квітень 2023 року Віталій служив військовим водієм у районі селища Покровське на Дніпропетровщині. Потім у грудні 2024 року його вдруге призвали, і він став матросом, стрільцем-помічником гранатометника у 36-й бригаді морської піхоти.
20 лютого 2025 року Віталій віддав своє життя під час бойового завдання на Курському напрямку поблизу села Свердліково у РФ. Йому було 43 роки.
Костянтин Максимов — від водія до бійця-протитанкіста
Костянтин Максимов народився 3 квітня 1972 року в Запоріжжі. За освітою — автослюсар, але більшість життя працював водієм. На початку повномасштабної війни він добровільно вступив до ЗСУ, пройшовши відповідне навчання.
Солдат Максимов виконував обов’язки номера обслуги протитанкового взводу. Він загинув 3 грудня 2023 року під час бойового завдання біля села Лиман у Харківській області.
Після тривалого періоду відсутності зв’язку його вважали зниклим безвісти, але завдяки ДНК-експертизі вдалося підтвердити загибель ветерана. На момент загибелі йому було 51 рік.
Олександр Бабін — будівельник, що став захисником
Олександр Бабін з’явився на світ 5 квітня 1978 року у Кропивницькому. Він здобув освіту в Ліцеї «Академічний» та більшість часу працював на будівельних майданчиках області. У березні 2023 року добровільно приєднався до захисту України.
Служив стрільцем-санітаром у штурмовому взводі. Загинув 15 липня 2023 року поблизу села Кліщіївка у Донецькій області. Йому було 45 років.
Сергій Марков — зв’язківець з великою душею
Сергій Марков народився 1 березня 1971 року в селі Майське, Джанкойського району Криму. У 1977 році родина переїхала до Донецької області. У 1989 році він проходив строкову службу як зв’язківець у миротворчих військах.
Після початку повномасштабного вторгнення добровільно вступив до ЗСУ, служив водієм у відділенні охорони військової частини. Бився на кількох напрямках – Донецькому, Харківському, Запорізькому і Сумському.
За відвагу та самовідданість отримав відзнаку Президента України «За оборону України» та медаль «Ветеран війни, учасник бойових дій». 15 травня Сергій помер під час лікування у Сумській районній лікарні. Йому було 55 років.
Коротко про героїв
- Віталій Волошин — військовий водій, матрос 36-ї бригади морської піхоти.
- Костянтин Максимов — солдат протитанкового взводу, доброволець з Запоріжжя.
- Олександр Бабін — стрілець-санітар, захисник Кропивницького.
- Сергій Марков — зв’язківець, нагороджений за мужність і службу.
Їхні історії залишаться в пам’яті рідних, побратимів і кожного українця, хто цінує справжню відвагу та вірність державі.