У Кропивницькому провели прощання з чотирма воїнами, які загинули на війні

Written By: author avatar Олекса Тихій

10 Березня, 2026

Кропивницький провів в останню путь героїв, які загинули у війні з Росією

10 березня в місті Кропивницький відбулась сумна церемонія прощання з чотирма військовослужбовцями, які віддали свої життя в боротьбі за незалежність України: Сергієм Маланчуком, Євгенієм Шелудяковим, Дмитром Грабожеєм і молодшим сержантом Денисом Здравчевим.

Про це зі скорботою повідомила Кіровоградська міська рада у своєму Facebook.

Колона з траурною процесією зупинилась біля площі Героїв Майдану, щоб долучитися до загальнонаціональної хвилини мовчання, яка відбулася о 9:00 ранку.

Сергій Маланчук: життєва історія та бойовий шлях

Сергій народився 10 січня 1968 року у Новодружеську, Луганської області. Згодом він мешкав разом із родиною у селі Берестове на Донецькій землі. Здобув професію на станції перекачування газу після завершення профтехучилища.

У 2018 році змінив місце проживання, переїхавши до Кропивницького, де працював на олійному заводі. Сергій обожнював полювання, риболовлю й захоплювався садівництвом із вирощуванням винограду.

Навесні 2023 приєднався до Збройних сил України, пройшовши військову підготовку в Польщі. Служив командиром відділення кулеметного взводу, виконував бойові завдання на Донеччині, Харківщині і навіть у Курській області.

У липні 2024 отримав серйозне поранення в Часовому Ярі Донецької області, проте після лікування повернувся у стрій. 21 грудня того ж року зник безвісти під час операції у Курській області. У лютому 2026-го ДНК-експертиза підтвердила його загибель. Сергію було 56 років.

Євгеній Шелудяков: бойовий шлях від Кропивницького до фронту

Євгеній з’явився на світ 1 серпня 1978 року в Кропивницькому. Навчався у школі № 19, згодом здобув професії муляра-монтажника і електрозварника в ПТУ № 8.

Після строкової служби працював на місцевих підприємствах, а з початком війни у червні 2022 року добровільно приєднався до Збройних сил України. Служив кулеметником у стрілецькому відділенні, захищаючи Донеччину.

Під час бойового завдання 27 травня 2024 року неподалік села Солодке Волноваського району він зник безвісти. Лише у лютому 2026 року ДНК-дослідження підтвердили його смерть.

Життєвий шлях Євгенія Шелудякова:

  • Народився в Кропивницькому, 1978 рік;
  • Освіта: ПТУ з фахом муляра та електрозварника;
  • Професійне життя на підприємствах міста;
  • Воїн ЗСУ з 2022 року;
  • Загибель підтверджена у 2026 році.

Дмитро Грабожей: від будівельника до захисника України

Дмитро народився 12 травня 1987 року, також у Кропивницькому. Вчився у школі № 24, потім отримав професію монтажника зварювально-технічних систем у ПТУ № 4. Працював у будівництві, але обставини війни змусили змінити шлях.

У січні 2026 року став військовим. Спочатку пройшов навчання, після чого служив майстром екіпажу безпілотників, боронив Донецький напрямок.

Трагічно загинув 1 березня 2026 року під селом Сергіївка, Покровського району. Дмитро пішов з життя у віці 38 років.

Денис Здравчев: життєпис та подвиги на фронті

Денис з’явився на світ 12 лютого 1983 року у Казахстані, але згодом сім’я переїхала до України. Він навчався в сільській школі Запорізької області, одержав професії кухаря, а згодом — тракториста-машиніста в Приморському ПТУ № 54.

Після строкової служби працював у селі трактористом і слюсарем, а в лютому 2020 року підписав контракт із ЗСУ.

Денис виконував різні бойові обов’язки в механізованій бригаді, зокрема:

  1. Водій-механік;
  2. Командир бойової машини;
  3. Командир механізованого відділення.

Після поранення продовжив службу як механік-водій медичного пункту, ризикуючи життям, вивозячи поранених із найгарячіших точок Донеччини.

За відвагу отримав численні нагороди — “Золотий хрест” Головнокомандувача ЗСУ, медалі “За хоробрість в бою”, “Відвага та честь”, “За звитягу та вірність”.

Денис загинув 3 березня 2026 року поблизу села Стародубівка Краматорського району.

різне