Траурні дні на Кіровоградщині: прощання з героями, які віддали життя за Україну
Пам’ять Дмитра Лозки: шлях молодого героя
Дмитро Лозка народився 27 січня 2001 року у маленькому селі Перегонівка на Голованівщині. У ранньому дитинстві він втратив матір і теперішнє дитинство провів у прийомній сім’ї в селі Семидуби. Там він закінчив 9 класів, а згодом отримав спеціальність кухаря-кондитера у Голованівському профтехучилищі.
Паралельно з навчанням Дмитро працював будівельником. Створив сім’ю та оселився з близькими у селі Журавлинка. 21 квітня 2026 року хлопець був мобілізований до лав Збройних сил України. Виконував обов’язки радіотелефоніста в мінометному взводі роти вогневої підтримки військової частини А7093.
Трагічна звістка прийшла 1 червня — Дмитро несподівано помер під час служби в селі Калинівка. У нього залишились дружина, пасинок та сестра. Поховали героя на місцевому кладовищі у Голованівську, йому було лише 25 років.
Коротка історія В’ячеслава Штуци
В’ячеслав Штуца — уродженець Світловодська, народився 19 грудня 1997 року. Після навчання у школі №9 він здобув професії тракториста-машиніста та водія у місцевому училищі.
2018 року В’ячеслав підписав контракт із ЗСУ і вже до 2021 року брав участь у бойових діях на сході України у зоні Антитерористичної операції. З початком повномасштабного вторгнення став стрільцем-помічником гранатометника 118-ї окремої механізованої бригади.
Цінною втратою для родини та громади стало повідомлення про загибель В’ячеслава 30 травня під час виконання бойового завдання біля села Ясна Поляна на Запоріжжі. Залишилися мама, тато, бабуся з дідусем і брат. Прощання відбулося у рідному місті Світловодськ.
Життєвий шлях Олександра Євтушенка: від сільського хлопця до захисника
Олександр Євтушенко з’явився на світ 6 липня 1978 року в селі Вишневе на Дніпропетровщині. Вже у дитинстві його сім’я переїхала до села Іскрівка Кіровоградської області, де хлопець закінчив 8 класів і отримав професію тракториста-машиніста у навчальному центрі “Аграрник”.
З 1996 по 1998 роки він проходив строкову службу в армії, а після повернення працював слюсарем-сантехніком — людиною, яка майстерно володіє технічними навичками. У травні 2024 року Олександр знову приєднався до Збройних сил, став стрільцем у батальйоні військової частини А1302.
20 серпня 2024 року, під час бойових дій біля села Андріївка у Бахмутському районі, він зник безвісти. Після ДНК-експертизи підтверджено смерть захисника. Поховали Олександра у його рідному селі Іскрівка. Йому було 46 років.
Вшанування пам’яті героїв
- 5 червня 2026 року в трьох громадах Кіровоградщини відбулись траурні церемонії.
- Громади Голованівська, Світловодська та Петрівська об’єдналися у скорботі за своїх захисників.
- Пам’ять Дмитра, В’ячеслава та Олександра збережеться у серцях рідних і побратимів.
Пам’ятаймо та підтримуймо наших воїнів
Ця історія — нагадування кожному про неймовірну відвагу українців, які боронять країну. Їхні життя — це найвища ціна за свободу, а їхні родини потребують нашої підтримки і уваги.
Залишаймося разом у молитві за мир і вічну пам’ять героям. Слідкуйте за новинами, підписуйтеся на офіційні джерела, підтримуйте тих, хто наразі стоїть на передовій.
