Аграрії Кіровоградщини завершили посів озимих: менше площ, але вчасно
На Кіровоградщині аграрії підбили підсумки сівби озимих культур. Кількість господарств, задіяних у роботах, залишилася на рівні минулорічних - понад три тисячі, а строки проведення посівної також не змінилися. Однак площа посівів помітно зменшилася.
Чому менше посіяли? Причини зниження площ
За інформацією Валерії Фурманової, голови обласного департаменту агропромислового розвитку, цьогоріч площі зменшилися з 465 тисяч до 428 тисяч гектарів, тобто на 37 тисяч гектарів.
«Планували посіяти 440 тисяч гектарів, але восени через сильні дощі не всі змогли вийти в поле вчасно, особливо щодо озимих зернових культур. Озимого ріпаку посіяли 61,8 тисячі гектарів - приблизно стільки ж, скільки і торік. Виробництво озимої пшениці складає близько 388 тисяч гектарів - це найбільша частка серед озимих», - пояснила вона.
Окрім непогоди, свій внесок зробили інші впливові чинники:
- істотне подорожчання пального, яке ускладнило механізацію робіт;
- нестача обігових коштів через блокування реалізації продукції;
- ціни на зернові та соняшник, які не покривають витрати на виробництво.
Фермерські реалії: зменшення посівів та нові виклики
Олександр Лупов, фермер із Кіровоградщини, цьогоріч посіяв лише 30 гектарів озимої пшениці замість звичних 100. Таке скорочення пояснює двома ключовими причинами.
- Закриття портів у Одесі через бойові дії, що призвело до падіння цін на зерно майже вдвічі - від 10 тисяч до 3,5-5 тисяч гривень за тонну.
- Різке подорожчання дизпального у вересні: плюс 10 гривень за літр, нині ціна сягає 102-107 гривень.
«Ціна пшениці зараз у два-три рази нижча за рентабельність. Економіка не підтримує посів цієї культури. Без експорту та адекватної ціни аграрії змушені скорочувати посівні площі», - пояснює Олександр.
Через здорожчання пального фермер також змінює технологію обробітку ґрунту:
- переходить на ощадливі методи;
- використовує стернові сівалки, які дозволяють менше обробляти землю і зекономити пальне;
- намагається оптимізувати ресурсні витрати на всіх етапах виробництва.
До того ж, наразі бракує робочої сили: з п’яти працівників двоє - учасники бойових дій, а решта складають лише троє осіб, двоє з яких пенсіонери.
Попит на спеціалістів і зарплати
Кіровоградські господарства шукають 56 трактористів, механізаторів, водіїв та агрономів. Зарплата на позиціях варіюється від офіційного мінімуму - 8 647 гривень - до привабливих 80 тисяч гривень, повідомляє начальниця відділу обласного центру зайнятості Юлія Кирилова.
Державні кредити: підтримка аграріїв у складні часи
Валерія Фурманова рекомендує фермерам звертатися до пільгової державної програми кредитування «5-7-9% річних», яка допомагає отримувати кошти на:
- придбання техніки;
- закупівлю пального, добрив та посівматеріалів;
- виплату заробітної плати.
«Постійно оновлюються правила видачі кредитів, щоб вони відповідали сучасним викликам. Наприклад, нещодавно продовжили пільговий період кредитування без процентів. На це в жовтні уряд виділив 2,5 мільярда гривень», - відзначає керівниця департаменту.
Програма діятиме до кінця цього року та продовжиться наступного. У бюджеті на 2027 рік передбачено вже 29 мільярдів гривень, що на 11 мільярдів більше, ніж торік.
Олександр Лупов зізнається, що сподівання на державну допомогу у нього невеликі: «Наша країна зараз у дуже складному становищі, і підтримка аграрного сектора обмежена. Ми всі фактично заручники цих обставин».
