Полезахисні лісосмуги Кіровоградщини під загрозою всихання: що відбувається та як зберегти зелені обереги полів
Причини всихання дерев у лісосмугах
Доцент кафедри екології та охорони навколишнього середовища Центральноукраїнського національного технічного університету Віталій Гулай відвідав лісопосадку поблизу села Грузьке на території Кропивницького району. Відповідно до його спостережень, ці насадження на 90% складаються з ясена зеленого.
Фахівець зазначив: жодне дерево не виглядає здоровим, практично всі вони сухі та стоять із засохлими верхівками. Значна кількість гілок поламана, дерева сиплються навіть від незначного вітру – це лише питання часу, коли насадження повністю всохнуть.
Головною причиною всихання є коренева гниль грибкового походження, яка стрімко поширюється. Науковець впевнений, що найближчим часом – цьогоріч або найближчими роками – ситуація погіршиться і подібні зміни зачеплять всю область.
Роль та історія полезахисних лісосмуг
Основне призначення лісопосадок – захист сільськогосподарських угідь від шквальних вітрів, ерозії ґрунту та зневоднення. Саме тому їх і назвали «полезахисними лісовими смугами». Переважна більшість таких насаджень була висаджена в Кіровоградській області ще в 60–70-х роках минулого століття.
Віталій Гулай розповідає, що стандартна лісосмуга складається з чотирьох рядів дерев, має ширину приблизно 10-12 метрів. Серед представників флори переважно акація, різні види клена і липи.
Однак породи на кшталт тополі чи акації мають природний термін життя близько 50 років, після чого насадження починають старіти і всихати природним шляхом.
Наслідки зникнення полезахисних смуг
Еколог та викладач наголошує: втрата цих насаджень матиме серйозні наслідки не лише для природного середовища, а й для аграрного сектору краю. Без лісосмуг підвищується ризик втратити родючий ґрунт через небезпечний вітер та ерозійні процеси.
Відтак:
- родючий шар ґрунту здувається і деградує,
- скорочується врожайність на сільськогосподарських полях,
- погіршується загальний екологічний стан регіону.
Це підкреслює нагальну потребу не тільки зберігати полезахисні смуги, але й постійно їх відновлювати та доповнювати новими насадженнями.
Що про закон і догляд за лісосмугами кажуть спеціалісти?
Заступник начальника Кропивницького районного відділу державного екологічного нагляду Придніпровського округу Олександр Яремчук пояснює, що лісопосадки поділяються на полезахисні та ті, які виконують інші функції, зокрема захист населених пунктів або водних ресурсів.
Водночас полезахисні смуги створені винятково з метою охорони сільгоспугідь, вони знижують силу вітру, мінімізують втрати ґрунту вітровою ерозією та регулюють водний баланс грунту.
Відповідно до Постанови Кабміну України №650 від 22 липня 2020 року, за лісосмугами має здійснюватися контрольний догляд, що включає:
- санітарне очищення від всохлих дерев;
- захист насаджень від шкідників;
- полив і додаткові посадки молодих дерев.
Проте, на жаль, на практиці ці норми часто залишаються без уваги, через що багато лісосмуг стають занедбаними, а біорізноманіття втрачає важливі екологічні бар’єри.
Яка відповідальність за недбале ставлення до лісосмуг?
Недогляд за полезахисними смугами та відсутність належної інвентаризації вважаються порушенням екологічного законодавства. За це обов’язково передбачено адміністративну відповідальність.
Зокрема, заступник начальника відділу екологічної інспекції повідомляє про такі наслідки:
- Сільські та селищні ради, які не виконують вимоги щодо догляду, отримують офіційні приписи;
- у разі невиконання цих приписів накладаються штрафи за статтею 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
- розмір штрафу коливається в середньому близько 850 гривень.
Лише минулого року в області було оштрафовано 26 районних громад, а за поточний рік – ще 12.
Балансоутримувачі та складний процес інвентаризації
Директор обласного департаменту екології В’ячеслав Дубровський розповідає, що управління полезахисними лісосмугами лежить на місцевих громадах. Загалом у Кіровоградській області нараховується понад 28 тисяч гектарів таких насаджень.
Виняток становлять лише лісосмуги вздовж залізниць і доріг державного значення: вони належать державним підприємствам.
Щоб забезпечити адекватний догляд:
- громади мають провести інвентаризацію;
- оформити всі необхідні документи із землеустрою;
- створити спеціальні комунальні підприємства або передати землі в оренду.
Приклад Новопразької громади
Голова Новопразької громади Богдан Куруп повідомляє, що їхня громада – одна з перших у регіоні, яка розпочала інвентаризацію та передачу полезахисних лісосмуг у постійне користування комунальній структурі.
Вже оформлено та передано близько 220 гектарів, із яких приблизно 190 гектарів – землі лісогосподарського призначення. Роботи із документами тривають, адже залишилось ще близько 500 гектарів на території громади.
На жаль, поки процедури не завершені, громада не має права ні доповнювати посадки новими деревами, ні вилучати всохлі. Це викликає певні труднощі у збереженні та відновленні лісосмуг.
Проблема незаконних вирубок та їх наслідки
Жителька Нової Праги Алла Павленко звертає увагу на соціальну складову проблеми: люди зрозуміло шукають шляхи для опалення своїх домівок, адже купити дрова стає вкрай дорого.
Вартість дров сягає близько 22 тисяч гривень, а для пенсіонерів це недоступно – потрібно самостійно пиляти та рубати дрова, що є нелегким завданням, особливо для старшого покоління.
Що стосується юридичних наслідків, поліція області повідомляє про значну кількість кримінальних проваджень через незаконну вирубку деревини.
З початку 2026 року за цими фактами внесено вже 59 кримінальних справ. Відповідальність за незаконну порубку і збут передбачена статтею 246 Кримінального кодексу України, і може варіюватись від штрафу у 17-25 тисяч гривень до позбавлення волі терміном до 7 років.
Сучасний стан полезахисних лісосмуг Кіровоградщини
За даними спостережень Суспільного, проблема всихання та занепаду полезахисних лісосмуг спостерігається у всіх чотирьох районах Кіровоградської області. Ці зелені смуги іще донедавна були незамінним елементом ландшафту та природним бар’єром, але зараз вони опинились на межі зникнення.
Підписуйтеся на Суспільне Кропивницький у соціальних мережах:
Facebook, YouTube, Telegram, Instagram, WhatsApp, Viber, TikTok.
