26 жовтня у Кіровоградській області попрощалися з героями-захисниками
У п’ятьох громадах Кіровоградщини відбулася тривожна та зворушлива подія — прощання з військовослужбовцями, які віддали своє життя, захищаючи Україну. Низка громадян Кіровоградщини — Олександр Таращенко, Олександр Кумиков, Олександр Лень, Максим Сташенко та Максим Громов — стали символами мужності та жертовності.
Прощання з Олександром Таращенком у Петрівській громаді
Історія Олександра Таращенка викликала глибоку шану та скорботу. Народився він 19 листопада 1980 року у селі Зелене. Закінчив місцеву середню школу, після чого опанував професію тракториста в Петровому. Військову службу проходив у танкових військах, а згодом працював машиністом гідроочищення на заводі «Криворіжсталь». Олександр разом із дружиною виховував доньку, будуючи міцну родину.
Олександр Таращенко. Facebook/Петрівська селищна рада та Суспільне Кропивницький
7 червня 2025 року він став на захист країни, служачи водієм стрілецького відділення 102-ї бригади територіальної оборони. Востаннє виходив на зв’язок 4 вересня 2025 року, з 9 листопада вважався зниклим безвісти. Згодом підтвердили, що 44-річний герой загинув неподалік Новоуспенівського у Запорізькій області.
Прощання з Олександром Таращенком. Петрівська громада, 26 жовтня 2026 року. Facebook/Петрівська селищна рада
Спогади про Олександра Кумикова з Вільшанської громади
Олександр Кумиков народився 8 квітня 1991 року в селі Коритно-Забузьке. Закінчив дев’ять класів місцевої школи, опанував професію монтер електромереж, навчався у Первомайському професійно-технічному училищі. Після служби в танкових військах військової частини «Десна» повернувся до роботи у сфері електромереж у Вільшанському районі. З 2011 року був одружений, разом з дружиною виховував двох дітей.
Він брав участь в антитерористичній операції з 2 вересня 2014 року у складі 4-ї окремої важкої механізованої бригади імені гетьмана Івана Виговського. Олександр був поранений і контужений, але завжди повертався у стрій, демонструючи відданість і стійкість.
Серед нагород — медалі «За участь в антитерористичній операції», «За оборону України», «Захисник України», а також почесні відзнаки «Золотий Хрест» і «Хрест Військова Честь». Він загинув 15 жовтня 2026 року від удару авіації у місті Ізюм на Харківщині.
Олександр Кумиков. Facebook/Вільшанська селищна рада та Суспільне Кропивницький
Життєвий шлях Олександра Леня з Добровеличківської громади
Олександр Лень народився 28 березня 1989 року у селі Липняжка. Після школи навчався у Харківському державному університеті харчування та торгівлі за спеціальністю економіка і підприємництво, а пізніше переїхав до Одеси. У січні 2026 року долучився до захисту країни.
Молодший сержант загинув 12 жовтня 2026 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Прощання відбулося у Добровеличківській громаді, де його пам’ятають з повагою та вдячністю.
Олександр Лень. Facebook/Добровеличківська селищна рада та Суспільне Кропивницький
Життя та служба Максима Сташенка у Новомиргородській громаді
Максим Сташенко народився 1 серпня 1997 року у селі Журавка на Черкащині. Згодом разом із сім’єю переїхав до села Тишківка Новомиргородської громади. Закінчив Капітанівський ліцей та здобув професію оператора комп’ютерного набору у професійно-технічному училищі.
Максим декілька разів служив у Збройних Силах України, зокрема у морській піхоті й 22-й механізованій бригаді, де виконував роль командира зенітного відділення. Пройшов багато бойових операцій у різних областях України.
У вересні 2024 року він зник безвісти в Курській області РФ, де пізніше підтвердили його загибель за допомогою ДНК-експертизи. У нього залишились мама, дружина, тітка і двоє дітей.
Максим Сташенко. Facebook/Ігор Забажан
Максим Громов зі Знам’янської громади: короткий, але героїчний шлях
Наймолодший серед героїв — Максим Громов, народився 30 серпня 2005 року у Знам’янці. Вчився у місцевій школі №2 та Знам’янському професійному ліцеї, де отримав фах помічника машиніста.
Вибрав військову службу, заключив контракт і служив оператором безпілотних летальних апаратів у 142-й окремій механізованій бригаді. Брав участь у багатьох боях, демонструючи героїзм і відвагу.
11 жовтня 2026 року він зник безвісти поблизу села Воздвиженка у Запорізькій області, пізніше офіційно підтвердили його загибель.
Максим Громов. Facebook/Знам’янська міська рада та Суспільне Кропивницький
Усі п’ять урочистих прощань відбулися 26 жовтня 2026 року в їхніх громадах Кіровоградської області, де захисників провели в останню путь із глибокою повагою і вдячністю.
Пам’ятаємо та шануємо кожного героя, який боронив нашу землю!
Підписуйтеся на Суспільне Кропивницький у соціальних мережах:
