6 вересня на Кіровоградщині попрощалися з легендарним авіатором Леонідом Шмаєвичем
У селищі Голованівськ відбулася жалобна церемонія, присвячена пам’яті авіатора Леоніда Шмаєвича, який пішов із життя на 80-му році. Попрощалися з ним на місцевому кладовищі, де люди зібралися, щоб вшанувати людину з особливою історією і великим серцем.
Про подію Суспільному розповіла кропивничанка Тетяна Ткаченко-Суханова, яка приїхала на церемонію, щоб віддати шану старому другу і наставнику.
Дружба, що тривала понад два десятиліття
Їхні стосунки почалися на початку 2000-х, коли Тетяна очолила художній музей у Кропивницькому і зустріла Леоніда Ізраїловича разом із Галиною Кузьменко. Враження від першої зустрічі залишилися дуже теплі та глибокі.
«Ми відразу знайшли спільну мову. Леонід Ізраїлович і Галина Іванівна прийшли до музею, і я провела для них першу екскурсію. Вони завжди приходили разом, цікавилися кожною деталью, ставили багато питань. Леонід завжди слушно й делікатно коментував, ніколи не перебивав, ставив глибокі питання. З ним завжди було легко і по-домашньому», – ділиться спогадами Тетяна.
Галина Кузьменко і Леонід Шмаєвич у музеї. Тетяна Ткаченко-Суханова
Спільні корені і незабутні моменти
Згодом, як виявилося, їхні життєві шляхи були ще тісніше пов’язані через рідний Голованівський край. Особливо трепетним для Тетяни був момент, коли вона дізналася, що Леонід і Галина разом створили меморіальний комплекс у пам’ять про жертви нацистських переслідувань у урочищі «Воловик».
«Під час вшанування пам’яті у Хащуватому 16 лютого 2022 року я зустріла їх обох. Ми розмовляли, згадували минуле, і він раптом сказав: “Я з Голованівська”. Це було несподівано, адже моя мама також родом із цього краю. Відчувалося, що у нас спільні корені, і ми планували разом поїхати по таких місцях пам’яті, але, на жаль, так і не вийшло», – згадує Тетяна.
Леонід Шмаєвич активно цікавився мистецтвом і музеєм, долучався до благодійних аукціонів та організовував творчі зустрічі, зокрема у музеї, де з ним і з Галиною провели свята на честь його знакових ювілеїв.
«Наші зустрічі були завжди відкритими, без зайвих сценаріїв і офіціозу: вдома, демократично. Ми записали інтерв’ю, де Леонід розповідав про боротьбу за збереження авіації та рідного аеропорту. На його 75-річчя він і Галина ініціювали святкування саме в музеї — це було надзвичайно душевно», – додає співрозмовниця.
Леонід Шмаєвич і Галина Кузьменко під час однієї з зустрічей у музеї. Тетяна Ткаченко-Суханова
Підтримка у важливі моменти
Для Тетяни, яка вже втратила батьків, Леонід і Галина стали тими, хто завжди підтримував і надихав.
«За кілька днів до його смерті Галина Іванівна передала мені слово підтримки. Вона була поруч, тож знавала всі труднощі його стану. Ми нечасто спілкувалися, але, коли зустрічалися, було відчуття, що бачилися вчора. З такими людьми неможливо загубитися в часі — вони завжди залишаються близькими. Відчувається безмежна довіра, шана та вдячність за все, що він зробив», – розповідає Тетяна.
Прощання з Леонідом Шмаєвичем. Тетяна Ткаченко-Суханова
Життєвий шлях Леоніда Ізраїловича Шмаєвича
За даними «Історичного календаря Кіровоградщини на 2016 рік» від краєзнавця Володимира Боська, Леонід Шмаєвич народився 10 грудня 1946 року у Голованівську – серці Кіровоградщини.
- 1970 року успішно закінчив школу вищої льотної підготовки з відзнакою;
- 1981 рік – отримав диплом інституту сільськогосподарського машинобудування;
- 1971–1993 роки – працював штурманом-інструктором, а також займався комерційною діяльністю і міжнародними зв’язками в льотних училищах Кіровограда;
- 1993–2011 роки – генеральний директор міжнародної акціонерної авіакомпанії «УРГА»;
- З 1996 року – академік Міжнародної академії проблем людини в авіації і космонавтиці.
«Під його керівництвом “Урга” стала однією з провідних авіаційних компаній у регіоні, увійшла до топ-20 найбільших платників податків і була відзначена як соціально відповідальне підприємство за версією ООН. Близько 900 фахівців галузі авіації вийшли зі стін цієї компанії», – пише у Facebook Ірина Романько, доцентка льотної академії.
Леонід Шмаєвич удостоєний ордена «За заслуги», має почесне звання заслуженого працівника транспорту України та багато інших нагород. Його внесок високо цінують в обласній раді Кіровоградщини.
Визнання і пам’ять у рідному Голованівську
У 2021 році Леонід Ізраїлович отримав звання Почесного громадянина Голованівська — це визнання його великої відданості рідній громаді. Як зазначив голова громади Сергій Цобенко, він був людиною великого масштабу, таланту і відповідальності.
«Його життєвий шлях — від штурмана до керівника масштабної авіаційної компанії “УРГА” — це історія сили духу та наполегливої праці. Для мене особливо важливо, що Леонід Ізраїлович завжди пам’ятав про Голованівськ та щиро любив його. Він залишив по собі не лише посаду чи ім’я, а добрі справи та світлу пам’ять», – підкреслює Сергій Цобенко.
Разом із дружиною Галиною Кузьменко Леонід Шмаєвич був активним ініціатором і меценатом створення меморіалу жертвам нацистських переслідувань у урочищі «Воловик». Це стало одним із символів пам’яті, що нагадує про важливість історично-збережених уроків.
Слідкуйте за новинами Кропивницького у соцмережах:
Підписуйтеся на Facebook, YouTube, Telegram, Instagram, WhatsApp, Viber та TikTok для оперативної інформації та цікавих матеріалів.
