Унікальна колекція старовинних тарілок у Олександрії: посуд, який пережив два століття
В Олександрії на Кіровоградщині зібрали непересічну колекцію обідніх тарілок, якими користувалися мешканці міста в XIX–XX століттях. Найстарішій тарілці близько 200 років! Експонати тепер можна помилуватися у музеї імені Антоніни Худякової.
Як з’явилася колекція і що у ній особливого
Про унікальну збірку розповідає головна зберігачка фондів музею Тетяна Вальчишена. Вперше відвідувачі побачать тут понад 20 тарілок, які жителі Олександрії почали передавати до музею з моменту його відкриття — з 1967 року. Частина посуду дбайливо зберігалася у родинах містян довгі роки.
Тарілки виготовляли на фабриках різних країн, серед яких:
- Англія, Франція, Німеччина;
- Польща, Японія;
- Україна.
Зразки датовані приблизно 70–200 роками, а точні дати визначити не завжди можливо, адже на звороті часто лишаються лише клейма виробника. Саме про них Тетяна докладно досліджувала навесні цього року, користуючись інтернетом та каталогами.
Значення клейм — таємниці посуду
«Клейма — це наче підказки часу», — пояснює Тетяна. Вони вказують на виробника, технологію виготовлення, а іноді — навіть на період роботи фабрики. Наприклад, будянська мануфактура в Україні змінювала свої клейма з 30-х до 50-х років минулого століття. Якщо клейма немає, експертка орієнтується на візерунки, техніку виготовлення, тип фарби та стан предмета.
«Кожен знак на тарілці розповідає історію, навіть тріщинки чи потертості допомагають визначити її вік», — додає вона.
Англійський фаянс XIX століття
Одним із найцінніших експонатів є тарілка з міста Стоук-он-Трент (Англія), датована приблизно 1820–1850 роками. Посуд цієї епохи виготовляли за запатентованою технологією, яка унікальна для виробника. Найстаріша тарілка містить серію «Acropolis», хоч ім’я майстра залишається невідомим.
У колекції також представлені інші відомі англійські мануфактури:
- «J. Meir & Son» (1840–1850, серія «Acropolis»);
- «Dimmock & Wood» (1860–1862, серія «Mulberry»);
- «Thomas G. Booth» (1882, серія «Madras»).
Майже всі англійські тарілки виготовлені з фаянсу, але в колекції є і одна порцелянова, що датується 1892–1901 роками. Її виробник залишився загадкою.
Порцелянові скарби: Японія та Україна
Загалом у колекції є три порцелянові тарілки. Японська — виготовлена компанією Noritake у місті Нагоя (1933–1939 роки). Вона вирізняється ніжним шовковистим блиском, що відрізняє справжню порцеляну від сучасних імпортних імітацій.
Український порцеляновий експонат походить із заводу в Будах, Харківщина (приблизно 1890–1917 роки). Фабрика тоді носила назву «Товариство виробництва порцелянових і фаянсових виробів М. С. Кузнєцова».
Попри свою історичну вагу, завод у Будах у 2006 році припинив існування. Відомо, що в Україні аж до початку 2000-х більшість посуду була фаянсовою, виробленою саме тут.
«Якщо у вас вдома є старі тарілки, скоріш за все, це будянський фаянс з півником на звороті», — зауважує Тетяна Вальчишена.
Особливі українські та європейські експонати
Серед унікальних речей — святкова фаянсова кеара (тарілка) для Песаху, центрального юдейського свята. Виготовлена вона на Кам’янобрідській фабриці у Волині між 1890 та 1910 роками.
До колекції також увійшли європейські тарілки:
- французька — з мануфактури «Faiencerie de Gien» (Жіан, 1880-ті роки) з клеймом Le Grand Depot — магазину в Парижі або Марселі;
- німецькі підставки для десертів (1910-1930 роки), виробник яких не встановлений;
- польські тарілки з міста Влоцлавек, з фабрик «Teichfeld & Asterblum» (1894-1918) та Леопольда Чаманського (1923-1929).
Що розповідає посуд про мешканців Олександрії
Всі ці тарілки свідчать про культурний та торговельний зв’язок міста з Європою та Азією. Вони були зроблені для середнього класу, що свідчить про досить широкий вибір і запити жителів Олександрії. Посуд не був надто дорогим чи вигадливо розмальованим — він був якісним і порівняно практичним.
«Це речі для щоденного вжитку та водночас для естетичної насолоди. Вони свідчать: олександрійці активно подорожували й мали зв’язки зі світом», — розповідає кураторка
Виставка та майбутні плани музею
Виставка у музейному центрі Антоніни Худякової відкрита для відвідувачів постійно — на ній представлені столові тарілки XIX–XX століть, які зуміють захопити поціновувачів історії та побуту.
Окрім тарілок, у музеї є старовинний посуд із бронзи, латуні, порцеляни та фаянсу — чайні чашки, вази, молочники, цукерниці. Ці експонати стануть основою майбутніх досліджень та виставок.
