Прем’єр Британії шукає нових союзників: відхід від Трампа і зближення з Близьким Сходом та Європою
Від погідливих відносин до дистанціювання: новий курс Кіра Стармера
Президент США Дональд Трамп перетворює свою країну на все більш непередбачуваного і «примхливого» партнера для Великої Британії. У відповідь на це прем’єр-міністр Кір Стармер активно диверсифікує коло союзників. Щойно після крихкого припинення вогню, що зупинило удари США по Ірану, Стармер вирушив до Саудівської Аравії на триденний візит у країни Перської затоки — ОАЕ та Бахрейн також увійшли до його маршруту.
За словами прем’єра, це була спроба показати: Велика Британія стоїть поруч зі своїми союзниками. А от розмова зі самим Трампом відбулася лише у фіналі поїздки — і це зовсім не випадковість.
Різке охолодження стосунків зі США
Триваючий шостий тиждень конфлікт з Іраном суттєво підірвав теплі раніше відносини між Стармером і Трампом. Президент США неодноразово іронізував та критикував британського прем’єра. Відповіддю став жорсткий курс: Кір заявив, що не піддасться тиску Білої домівки й не втягнеться у воєнні дії на Близькому Сході.
Під час інтерв’ю прем’єр не приховував свого роздратування: «Мене це дуже втомлює», — сказав він, визнаючи нову напругу в політичних стосунках. Стармер вказав на важливість захисту британських родин і бізнесів від непередбачуваних коливань на енергетичних ринках, які виникають через дії як Путіна, так і Трампа.
Відчуження через риторику і варіанти майбутньої співпраці
Коли журналісти спитали про нецензурні заяви Трампа, який погрожував «знищити цілу цивілізацію», прем’єр чітко дистанціювався від таких висловлювань:
«Це слова, які я ніколи не вжив би, бо я керуюся британськими цінностями і принципами», — підкреслив Стармер.
Колишній радник з національної безпеки, Пітер Рікетс, також закликав переглянути традиційне уявлення про «особливі відносини» між США і Великою Британією. Він наголосив на необхідності поглиблення зв’язків з іншими союзниками, особливо в Європі, адже американські інтереси дедалі більше зміщуються з європейського регіону в бік інших частин світу.
Зміцнення зв’язків із ЄС та Близьким Сходом
Візит до Саудівської Аравії, ОАЕ та Бахрейну для Стармера — це не лише дипломатична подорож, а й чіткий месседж: британська зовнішня політика шукає нові опори. На тлі викликів після Brexit Великобританія прагне:
- Поглибити взаємодію з Європейським Союзом в сферах торгівлі, енергетики і безпеки.
- Створити більш стійку економічну основу, незважаючи на політичні обмеження, які встановлені Лейбористською партією.
Окрім того, британські військові показують свою активність у регіоні, де:
- Авіація і протиповітряна оборона охороняють країни Перської затоки.
- Розгорнуто понад 400 військових, а також літаки Wildcat і Merlin.
- Проводяться масштабні операції для відслідковування діяльності російських підводних човнів в Атлантиці без залучення США.
Візит у контексті нових викликів і прагнень
Стармер розглядає цей період як ключовий момент свого прем’єрства, намагаючись взяти на себе відповідальність за контроль над свободою судноплавства в стратегічному місці — протоці Ормуз. Він прагне лідерства у відновленні стабільності там, де це критично важливо для глобальної економіки.
Британські дипломатичні ініціативи привертають увагу широкого кола світових лідерів, а зустріч міністрів зовнішніх справ понад 40 країн для обговорення безпеки узбережжя Ормузського протоки пройшла без участі США, що підкреслює бажання Великої Британії окреслити власні позиції.
Пріоритет — національні інтереси попри тиск
Попри критику й натиск з американського боку, Стармер наголошує, що його рішення ґрунтуються перш за все на британських інтересах. Він не збирається міняти курс задля задоволення чиїхось ультиматумів, навіть якщо це супроводжується гучною риторикою чи тиском.
Його рейтинг підтримки в країні дещо зріс, що свідчить про певну підтримку населенням нового курсу, орієнтованого на рівновагу та самостійність у міжнародних відносинах.
Ця нова стратегія Великої Британії — свідчення того, як країна шукає баланс між традиційною близькістю з США та прагненням будувати міцні альянси в Європі і на Близькому Сході, щоб забезпечити собі стабільне майбутнє в мінливому світі.
