Понад 20% озимих на Кіровоградщині постраждали від морозів: що робити аграріям
Масштаби пошкоджень озимих культур після лютневих морозів
Морози й обледеніння під час лютої зими серйозно зачепили посіви на Кіровоградщині. За останніми даними, більше 140 тисяч гектарів озимих культур, включно з пшеницею, горохом, ячменем і ріпаком, зазнали значних пошкоджень. Це майже чверть всіх посівних площ озимих у регіоні.
Керівниця обласного департаменту агропромислового розвитку Валерія Фурманова розповіла, що аналіз ще триває, тому цифри можуть коригуватися. Однак уже зараз видно: збитки значні, але поки не критичні.
Розподіл пошкоджень за культурами
За офіційною інформацією, з 480 тисяч гектарів озимих зернових постраждали 113 тисяч, натомість ріпак втратив 26 тисяч гектарів зі 74 тисяч.
«Це вагомі показники, але господарства спокійно проводять моніторинг і вчасно реагують», – відзначила Валерія Фурманова.
Щоб мінімізувати втрати, аграрії активно пересівають загиблі площі ярими культурами. Ті фермери, хто зазнав значних втрат, можуть отримати фінансову допомогу.
«Щоб отримати компенсацію, потрібно грамотно оформити документи, залучити комісії для актування площ і дістати довідки від гідрометеорологів», – пояснює керівниця департаменту.
Що каже агроном: особливості цьогорічної зими
Віталій Постернак, агроном із Федорівки, поділився, що їхнє господарство втратило близько 100 гектарів через несприятливі погодні умови.
«Зима була особлива: снігу практично не було, а морози трималися на позначці 20–25 градусів. Озима пшениця майже весь час була накрита крижаною кіркою, а це – прямий шлях до загибелі посівів. Особливо постраждали імпортні сорти», – розповідає агроном.
Поле з гинучою пшеницею вже запланували пересіяти льоном, щоб максимально ефективно використати площу.
Погодні умови як виклик для озимих культур
Назар Умрихін, начальник відділу інституту сільського господарства, відмітив: погодні умови у лютому були справжнім випробуванням. Температура опускалася до –26 градусів, а відсутність снігового покриву тільки ускладнювала ситуацію.
«Серед 117 вітчизняних сортів втрати не перевищують 10%, а ось закордонні часто падали до 40–50%, деякі загинули повністю», – пояснює він.
Експерт також радить, коли варто пересівати, а коли – зберігати посіви:
- Якщо на одному квадратному метрі є понад 250 рослин і вони розташовані рівномірно – посіви варто залишати.
- Якщо ж утворилися великі прогалини або рослин дуже мало, краще пересіяти такі ділянки.
Як отримати підтримку: страхування та компенсації
В Україні працює державна страхова програма, покликана підтримати агропідприємства у складних кліматичних та воєнних умовах. Цього року уряд запровадив агрострахування з урахуванням воєнного ризику – крок, що став особливо актуальним для постраждалих аграріїв.
Для участі в програмі фермери можуть звернутися до однієї з шести уповноважених страхових компаній, перелік яких регулярно оновлюється.
«Після укладення страхового договору можна подати документи на компенсацію, що становить 40% страхового внеску», – повідомила Валерія Фурманова.
Детальніше про компанії-учасниці й умови можна дізнатися на сайті Міністерства економіки.
