Як хусити захопили ключовий стратегічний прохід і що це означає для Ємену та світу
За кілька тижнів до того, як підтримуване Іраном угруповання хуситів розгорнулося вздовж узбережжя Червоного моря Ємену і змусило ворогів стрімко відступити, командир урядових сил Ємену звернувся по допомогу.
Для генерал-лейтенанта Тарека Салеха було очевидно, що хусити прагнуть захопити цю територію, щоб отримати доступ до протоки Баб-ель-Мандеб — однієї з найважливіших судноплавних артерій світу.
Троє високопоставлених чиновників Ємену підтверджують, що генерал Салех намагався попередити своїх потужних союзників — Саудівську Аравію та США. Адже через цей прохід проходить близько 10% світової торгівлі. У контексті війни США та Ізраїлю з Іраном обидві країни хотіли запобігти встановленню контролю Іраном пов’язаного угруповання безпосередньо біля цього стратегічного місця.
Тим не менш, минулого місяця, коли хусити це зробили, ніхто не зміг або не захотів їм завадити.
Вражаюча перемога та її наслідки
Несподівана, але водночас і передбачувана, перемога гвардії хуситів у битві за Баб-ель-Мандеб в один хаотичний вечір породила низку подій, які знову загострили війну в Ємені та посіяли хвилі тривог у світі.
Цього тижня Саудівська Аравія розпочала масштабну кампанію авіаударів, яка має допомогти уряду Ємену повернути втрачені позиції. Американські війська, своєю чергою, забезпечують розвіддані та допомагають із вибором цілей.
Урядові сили, при підтримці союзників, вже оголосили про суттєві просування, оточивши хуситів, які утримують прохід.
Однак поки що лишається непевним, чи вдалось би уряду стриматися в наступних боях, і де вони зупиняться у разі успіху. Саудівська влада заявила про намір “ліквідувати” хуситів, але подібні обіцянки вже були і обернулися кривавим глухим кутом.
Що сталося насправді: хроніка боротьби
Побічно ця історія розкриває, як колись невеличке угруповання хуситів перетворилося на потужну військову силу з сучасною технікою та наполегливою стратегією. Водночас поразка урядових військ підкреслює внутрішні протиріччя та фрагментацію, що послаблює їхню бойову спроможність.
Стаття базується на численних інтерв’ю з понад 15 учасниками боїв і експертами, від військових до чиновників уряду і хуситів, більшість з яких погодилися говорити анонімно задля безпеки.
Їхні свідчення дозволяють говорити про те, що перемога хуситів була передбачуваною, хоча й несподіваною для багатьох.
Попередження і холодний прийом
Американські військові та розвідники багато місяців попереджали Саудівську Аравію про наростаючу загрозу з боку хуситів і закликали об’єднати розрізнені сили уряду Ємену, щоб ефективніше протистояти супротивнику.
Генерал Салех особисто звертався до саудитів з проханням про авіаційне прикриття, а до американців — про глушіння хуситських комунікацій. Однак отримав обмежену підтримку, а частина власного уряду неохоче втручалася.
США надавали допомогу з планування та розвідки, зокрема з інформування про пересування ворога, але чітко заявили — авіаударів вони не підтримають.
Навіщо Саудівська Аравія, володіючи сучасними винищувачами та бомбами, не втрутилася більш рішуче, лишається загадкою. Запити на коментар від уряду Саудівської Аравії та Білого дому залишилися без відповіді.
Як хусити вибороли перевагу
Протягом довгого часу хусити були відомі як релігійний рух з корінням у заїдизмі, відповідному відгалуженню шиїтського ісламу. У 1990-х вони почали з мирної ідеології, пізніше розгорнули збройний опір через протистояння корупції та зовнішньому втручанню.
Згодом угруповання стало ключовим союзником Ірану — хоча точна дата початку підтримки лишається предметом дискусій експертів.
У 2014 році хусити захопили столицю Ємену Сану, поваливши уряд, що стало початком затяжної громадянської війни.
Їхні опоненти — Саудівська Аравія та Об’єднані Арабські Емірати — розгорнули невдалу військову кампанію, що призвела до масових людських жертв від бойових дій, голоду та хвороб.
В той час як хусити зміцнювали контроль над північним Єменом, уряд лишався розпорошеним і значною мірою залежним від підтримки своїх зовнішніх патронів, які часто сперечалися між собою.
Генерал Салех, племінник колишнього президента Ємену, був учасником цих політичних коливань: його сили, підтримані еміратцями, охороняли портове місто Мокха, залишаючись бар’єром перед наступом хуситів.
У січні, після обмеження еміратського впливу, Саудівська Аравія взяла під контроль фракції уряду, а генерал Салех знову отримав нового союзника.
Початок наступу
У лютому, після ударів США та Ізраїлю по Ірану, хусити на перший погляд утрималися від ескалації, але фактично готувалися до нової фази війни.
Переговори про мир зайшли в глухий кут, як і намагання хуситів отримати більше влади та доступ до нафтових доходів.
Погіршення матеріального становища і жорсткі обмеження у повітряному просторі підривали настрої у хуситських лавах.
У липні ситуація загострилася: хусити звинуватили Саудівську Аравію у бомбардуванні аеропорту Сані і наклали блокаду на саудівське судноплавство, одночасно завдаючи ракетних ударів по території королівства.
У відповідь Саудівська Аравія нанесла авіаудари по Ємену, і громадянська війна знову спалахнула всією силою.
Боротьба за Мокху і вихід на узбережжя
На початку вересня хусити за допомогою ракет і безпілотників почали обстрілювати Мокху, блоку і впливати на морські поставки.
Наприкінці серпня вони розгорнули масштабний наступ, задіявши близько 80 тисяч бійців, підтриманих радниками з Ірану, як стверджують сили Салеха.
Перші прориви відбулися в гірському районі Кадага, де урядові фракції, недовіручи одна одній, не змогли скоординувати свої дії.
Хусити скористалися цим, прорвали оборону і рушили на захід до узбережжя.
Відеозаписи та свідчення свідчать про важкі бої, з рук в руки, та масові втрати урядових сил.
Після кількох днів запеклих сутичок урядові війська, не витримавши натиску, поспіхом відступили, втративши стратегічно важливий порт, а разом із ним — контроль над регіоном і острівцем у протоці.
Це означало втрату близько 1,800 квадратних миль землі та тисячі загиблих і поранених з боку Салеха, тоді як втрати хуситів залишаються невідомими.
Наслідки поразки і подальша війна
Після падіння Мокхи генерал Салех із близькими товаришами вилетів до Ер-Ріяду, де оселився у п’ятизірковому готелі, відпочиваючи після поразки, але готуючись до нових дій та реорганізації сил.
Внутрішньо урядові сили Ємену знаходяться в роздробленому стані: деякі з них не могли потрапити навіть до міста Аден через ворожнечу інших фракцій, що фактично стали супротивниками.
Хусити, вийшовши на нову позицію, запевняють світ, що не становлять загрози для морської безпеки загалом, а лише для Саудівської Аравії.
Обстріли і блокади справили свій вплив на світові ціни на нафту — паливо подорожчало понад $100 за барель.
Уряд Ємену офіційно оголосив повномасштабну війну хуситам, маючи на меті повернути території, втрачені за останні 12 років.
Для звичайних громадян — це хвиля страшенного горя, голоду і переселень: лише за кілька тижнів понад 180 000 людей було змушено покинути домівки, але усі поспішали врятуватися, навіть не попрощавшись із сусідами.
Свідок подій з міста поблизу Мокхи згадує той фатальний вечір як день, коли кожен турбувався лише про себе, і доля близьких залишалася невідомою.
