Російські обстріли в Кіровоградській області: як зруйновані склади добрив вплинули на бізнес і у який спосіб компенсувати збитки
Наслідки ударів по складам у Кропивницькому районі
Від початку року підприємство, яке спеціалізується на зберіганні та реалізації мінеральних добрив для аграріїв Кіровоградщини, пережило чотири атаки російських військ. Всього сталося сім прямих влучань у два склади. Завідувач складів Сергій Михайленко ділиться деталями руйнувань і втрат.
Перший удар у лютому був завданий двома безпілотниками «шахедами», що серйозно пошкодили бетонний склад. Пробиті ємності для рідких добрив призвели до їх витікання. Також постраждали добрива в фасуванні, вантажний автомобіль та інструменти. У вересні повторна атака остаточно зруйнувала цей склад.
«21 вересня склад, який ледь стояв після першого обстрілу, виявився добитим — цього разу прилітало зверху. Побутовий вагончик, де чергував охоронець, сильно пошкоджений, а охоронець отримав травму коліна. Він уже проходить четверту чи п’яту операцію. Також вщент знищені навантажувач і робочі інструменти. Згоріло багато добрив у пакуванні».
Загальний стан після кількох атак
5 жовтня під обстрілами пошкодилася металевий склад та ємності для рідких добрив, знов постраждали товари в біг-бегах і мішках. Уже наступного дня куля пробила одну з ємностей наскрізь. Збитки виявилися такими масштабними, що відновлення складів тимчасово відклали. Територія була розчищена, тож бізнес зараз зберігає добрива просто неба.
«Була будівельна команда, яка розібрала залишки, щоб звільнити територію для пересування. Відновлення складів поки відкладають через ризик нових обстрілів — були випадки, коли вже відновлені споруди буквально за тиждень знову зазнавали ударів».
Окрім складів, постраждав офіс компанії — вибиті вікна, двері, дах зазнав деформації. Наразі остаточну суму збитків встановити вкрай складно через постійну загрозу нових атак.
«Величезні збитки, а точну суму порахувати неможливо, поки не будуть проведені огляди та інвентаризація. У нинішній ситуації це зробити важко, адже загрози обстрілів залишаються. Потрібно розбирати залишки складів, щоб встановити реальний обсяг втрат».
Як підприємство фіксує збитки та планує їх відшкодування
Після кожної атаки Сергій Михайленко одразу телефонував на номер 112, повідомляючи рятувальні служби й поліцію. Вони документували атаку. Ця процедура необхідна для підтвердження злочинних дій і збору доказів для міжнародних організацій та майбутніх компенсацій.
«Це важливо, аби зафіксувати терористичні дії Росії проти нашої справи. Поки що керівництво не подало заяву до міжнародного Реєстру збитків, але зараз активно готується пакет документів».
Компанія розглядає можливість подачі позову до українського суду проти Російської Федерації з метою майбутнього стягнення компенсації. Поки державних програм для підтримки бізнесу такої шкали підприємство не знайшло.
«Сьогодні реальної державної допомоги для бізнесу майже немає».
Варіант зі страхуванням наразі не розглядають, бо більшість страхових компаній не покривають військові ризики, або роблять це виключно на певних територіях і за дуже високими ставками.
«Військові ризики або не страхуються, або є дуже дорогими. Тому в нас немає страховки на випадок бойових дій».
Державна підтримка та юридичні можливості компенсації
Юристка Катерина Ляшенко із Кропивницького пояснює — хоча руйнування підприємств унаслідок обстрілів — це великий удар, бізнес має кілька варіантів відшкодування. В Україні існують державні програми фінансової підтримки й пільгового кредитування, а також міжнародні механізми відшкодування.
Грант у межах програми «Зроблено в Україні»
Виробничі підприємства можуть отримати до 16 мільйонів гривень на відновлення виробництва, розгортання нових ліній і створення робочих місць. Однією з ключових вимог є створення щонайменше п’яти нових робочих місць. Фінансування повертається через сплачені податки протягом трьох років.
«Для участі треба подати заявку на порталі «Дія» з бізнес-планом, випискою з ЄДР та звітом про збитки. Заявка потім потрапляє до банку, де аналізують фінансовий стан і при потребі проводять співбесіду. Після внесення співфінансування грантові кошти зараховують на рахунок підприємства, і їх можна витрачати за бізнес-планом».
Програма «Точка опори»
Допомагає компенсувати частку зарплатні і єдиного соціального внеску за працівників, які перебувають у простої або мають тимчасово призупинені трудові відносини. Максимальна сума допомоги — до 17,3 тисяч гривень на місяць за одного співробітника. Підтримка надається максимально на 3 місяці з потенційним продовженням до півроку.
«Для оформлення допомоги треба звернутися до центру зайнятості або регіонального офісу програми. Заяву подають протягом 90 днів від оголошення простою та додають необхідні документи: накази, відомості по зарплаті, підтвердження пошкодження майна і план відновлення».
Пільгові кредити за програмою «5-7-9%»
Для ремонту приміщень, відновлення обладнання чи інших витрат можна взяти кредит до 150 млн гривень із пільговою ставкою 0,1% на перші 2 роки, а потім 5-9% залежно від категорії підприємства.
Уряд нещодавно спростив умови, щоб кредити стали доступнішими для відновлення бізнесу.
«Цей кредит — не безповоротна допомога, тож потрібно ретельно оцінити спроможність повернути кошти. Програма ідеально підходить для швидкого ремонту складів, закупівлі обладнання і запуску роботи».
Для отримання кредиту треба:
- Звернутися в банк-партнер програми;
- Повідомити, що гроші потрібні на відновлення після обстрілів;
- Підготувати документи — фінансову звітність, докази збитків, кошториси;
- Уточнити розмір кредиту, вимоги щодо забезпечення та допустимі витрати.
Компенсація через Експортно-кредитне агентство (ЕКА)
ЕКА — це держпідприємство, що може компенсувати втрати підприємств, але тільки за умови участі у відповідній програмі ДО моменту нанесення шкоди. Максимальний розмір компенсації сягає 30 мільйонів гривень, також можна отримати частину страхових премій.
«Важливо розуміти, що доєднатись до програми вже після збитків не можна — участь треба оформити завчасно».
Міжнародний Реєстр збитків: що це і як працює
Підприємства можуть подати заяву на компенсацію через міжнародний Реєстр збитків, створений для реєстрації шкоди від російської агресії. Це роблять через портал «Дія», якщо заявник входить у відповідну категорію.
«Важливо детально задокументувати такі втрати, як знищення будівель, товарних запасів, обладнання та витрати на розчищення території. Заява до Реєстру — це крок для участі в міжнародному компенсаційному механізмі, а не миттєве отримання коштів».
Юрист також радить не плутати різні види збитків, адже одна й та сама втрата не повинна враховуватись двічі.
Перші кроки після обстрілу: як правильно діяти
Незалежно від вибору механізму компенсації, варто спочатку максимально точно зафіксувати наслідки.
Завоюйте доказову базу
- Зафіксуйте фото- та відеодокументи пошкоджень — будівель, обладнання, товарів. Намагайтесь визначати дату, час і місце зйомки.
- Не поспішайте прибирати уламки чи ремонтувати, поки не проведено офіційні огляди. Виняток — невідкладні роботи для безпеки людей чи виконання вимог служб.
Зверніться до правоохоронців
- Домагайтеся офіційної реєстрації інциденту зі вказівкою на зв’язок із збройною агресією. Торуйте шлях у ЄРДР, отримуйте протоколи й інші матеріали справи.
- За потреби ініціюйте отримання статусу потерпілої юридичної особи для участі у кримінальному провадженні.
Проведіть повну інвентаризацію
- Зафіксуйте, що саме втрачено, в яких кількостях і за якою вартістю. Збирайте всі наявні документи — накладні, рахунки, договори, дані обліку та інвентаризації.
- Якщо документи знищені, шукайте інформацію в електронних облікових системах, банківських звітах і у партнерів.
Визначте реальну суму збитків
- Відокремлюйте вартість знищених товарів від вартості нерухомості та обладнання.
- За потреби запросіть оцінювача або експерта, щоб підтвердити величину шкоди. Кошториси та акти дефектів допоможуть підтвердити затрати на відновлення.
Перевірте можливість страхування та доступні субсидії
Якщо страхування є, слід оперативно повідомити страховика, чітко дотриматись умов договору і допомогти в огляді та документуванні пошкоджень.
Підготуйте окремий пакет документів для кожної програми
Існують різні вимоги до документів і процедур у різних механізмах підтримки. Формуйте єдину доказову базу, потім адаптуйте її під кожну заявку відповідно до специфіки програм.
