які правила передбачені і хто буде сплачувати більше на Кіровоградщині — Суспільне Кропивницький

Нові податкові правила для підприємців Кіровоградщини: що зміниться найближчим часом

Кабмін погодив важливі зміни до Податкового кодексу

30 березня Кабінет міністрів ухвалив три з чотирьох законопроєктів, які суттєво вплинуть на податкові правила для 5572 підприємців з Кіровоградщини. Йдеться про продовження військового збору після завершення воєнного стану, оподаткування діяльності цифрових платформ і нові правила для міжнародних посилок. Однак законопроєкт, який передбачає запровадження ПДВ для ФОПів із доходом понад чотири мільйони гривень на рік, залишився поза увагою уряду.

Про це детально розповіла виконувачка обов’язків голови Державної податкової служби Леся Карнаух.

Які податки зараз сплачують підприємці?

За інформацією ДПС, у фізосіб-підприємців існують такі основні податкові зобов’язання:

• податок на доходи фізичних осіб — 18% із отриманого прибутку;
• військовий збір — для першої, другої та четвертої груп платить фіксовану суму, що становить 10% від мінімальної зарплати, тобто 864 грн щомісяця, а для третьої групи — 1% від доходу кожні три місяці;
• єдиний соціальний внесок — фіксована сума, що дорівнює 22% від мінімальної заробітної плати (понад 8600 грн), незважаючи на розмір доходу.

З 1 грудня 2024 року в Україні почне діяти ставка військового збору в розмірі 5% для всіх, хто не підпадає під згадані групи.

Новий податок на доходи з цифрових платформ: що передбачає законопроєкт

Законодавчі зміни передбачають істотне зниження податку на доходи фізичних осіб із 18% до 5% для тих, хто працює через цифрові платформи. З особливостей варто відзначити, що такими платформами вважаються маркетплейси, інтернет-магазини та інші електронні сервіси, а податковим агентом буде безпосередньо сама платформа.

Також законопроєкт звільняє від оподаткування разові продажі особистих речей на суму до 2000 євро на рік, тобто тим, хто реалізує уживані речі або проводить одноразові угоди, турбуватися не потрібно. Втім, нові правила набудуть чинності лише з 1 січня 2027 року.

Що кажуть експерти та підприємці?

Леся Карнаух наголосила, що наразі цифрові платформи не надають інформацію про своїх користувачів податковій службі через відсутність відповідних законодавчих норм. Однак податківці можуть розрізняти тих, хто системно продає товари, і тих, хто проводить епізодичні угоди.

“Системність використання платформи для продажу – це ключ. Ті, хто працюють постійно, потрапляють у поле зору податкової, а того, хто продає кілька разів вживані речі, швидко видно як разові транзакції”, — пояснила вона.

Голова бюджетної комісії Кропивницької міської ради Олександр Цертій висловлює думку, що при продажі власних уживаних речей оподаткування не повинно застосовуватись.

“Якщо людина продає речі, які вона раніше придбала та за які вже сплачувала податки, брати додатковий збір безглуздо. Для бізнесу потрібно офіційно реєструватися і платити відповідні податки”, — зазначив він.

Підприємець Ігор Шагін, який торгує одягом і взуттям, вважає, що податок має стосуватися лише постійних продавців:

“Більшість користувачів платформ продають залишки речей або те, що не продають на звичайних ринках. Введення цього податку призведе до зростання цін на 20-30%. Так чи інакше, подорожчає для всіх”, — поділився він.

Податок на імпорт міжнародних посилок: що змінюється

Уряд також підтримав законопроєкт, який вилучає поріг оподаткування ПДВ для міжнародних поштових та експрес-відправлень. На відміну від сьогоднішнього порогу в 150 євро, тепер ПДВ нараховуватиметься на всі посилки незалежно від їхньої вартості.

Водночас ненакладні на ПДВ залишаться особисті та подарункові посилки вартістю до 45 євро. Податок автоматично включатиметься в ціну товару на онлайн-платформах ще на етапі покупки.

Навіщо потрібні такі зміни?

Леся Карнаух пояснює, що гармонізація із європейським законодавством є однією з головних причин запровадження нових правил:

“Важливо забезпечити рівні умови для всіх гравців ринку — якщо товар реалізується, незалежно від джерела, мають сплачуватися податки. Раніше багато імпортної продукції ввозили без ПДВ, що підривало місцеву торгівлю”, — сказала вона.

Однак у місцевих чиновників викликає запитання, чи не надто радикальним буде скасування порогу без паралельного посилення контролю митниці.

“Зараз товари на тисячі доларів надходять як посилки. Зрозуміло, що це потрібно регулювати, але не за рахунок тотального зниження порогів, а через удосконалення митних процедур”, — вважає Олександр Цертій.

Натомість покупці вже готуються до змін:

“Більшість речей із Європи коштують понад дві тисячі гривень, отже нові правила зачеплять понад 80% моїх посилок. Тепер доведеться ретельно планувати покупки”, — поділився враженнями Кропивничанин Олександр Головко.

Військовий збір залишиться ще на три роки після війни

Кабмін також підтримав продовження сплати військового збору протягом трьох років після завершення воєнного стану. Це покликано забезпечити належне фінансування відновлення та модернізації ЗСУ.

“В умовах, коли війна триває, утримання армії, закупівля та оновлення озброєння потребують значних коштів. Військовий збір — це ресурс, який допоможе покрити ці витрати”, — зазначила Леся Карнаух.

ПДВ для підприємців з високими доходами досі не ухвалено

Загалом в Україні налічується понад два мільйони ФОПів, з яких 250 тисяч можуть потрапити під дію ПДВ за новими нормами. Серед них — майже 5,6 тисячі підприємців із Кіровоградщини.

За словами Лесі Карнаух, запровадження ПДВ стосується ФОПів, які перевищили поріг обороту у 4,3 мільйони гривень (що еквівалентно 85 тисячам євро за курсом). При цьому близько 30% цих підприємців залучаються до схем оптимізації, відомих як «дроблення» доходів для уникнення податків. Очікувані додаткові надходження до бюджету сягають понад 20 мільярдів гривень.

Думки місцевих підприємців про ПДВ

Кропивницька підприємиця Інна Ковальова, яка торгує посудом та господарськими товарами, розповіла, що працює на першій групі оподаткування з обмеженням доходу до 1,44 мільйона гривень на рік.

“Війна вже понад чотири роки, а умови для бізнесу в нашому регіоні набагато жорсткіші, ніж у Європі. Не варто порівнювати ситуацію та ставити всіх у однакові рамки”, — каже вона.

Інна пояснила, що запровадження ПДВ означатиме для неї необхідність вести складний бухгалтерський облік та залучати бухгалтера, оскільки податок становить 20%, входить у ціну товарів і повинен відображатися в електронних звітах.

“Ця процедура непроста, завжди потрібен час і ресурси. Якщо ПДВ стане обов’язковим, мені легше буде припинити діяльність, ніж вести всю цю паперову роботу”, — додає вона.

Олександр Цертій також висловився про доцільність введення ПДВ у воєнний час:

“Це не лише 20% податку, а й великий паперовий тягар для підприємця. Зараз потрібно ще наймати бухгалтера, юриста, вести всі звіти, ходити в податкову. ПДВ — це складний механізм, і невідомо, чи перевищить збір від нього витрати на адміністрування”, — зауважив він.

Поки що уряд не прийняв рішення про запровадження ПДВ для ФОПів.

Коли очікувати на впровадження змін

Як розповіла Леся Карнаух, наразі законопроєкти перебувають на стадії обговорення, яке триватиме до 19 квітня. Після опрацювання їх передадуть на розгляд та голосування Верховної Ради. Конкретні дати винесення документів у парламент поки не оприлюднені.