Гватемала поступово відмовляється від кубинських лікарів: що стоїть за рішенням?
У вівторок уряд Гватемали оголосив про поступове припинення програми співпраці з кубинськими медиками, яка тривала майже 30 років. Для Гавани ця ініціатива була не лише джерелом медичної підтримки, а й важливим фінансовим ресурсом. Водночас за останні роки цей проєкт став об’єктом жорсткого політичного тиску з боку адміністрації Дональда Трампа.
Що відомо про програму медичної підтримки?
З понад 18 мільйонами мешканців, Гватемала стала останньою країною в Америці, яка відмовилася від кубинських лікарів. За інформацією Міністерства охорони здоров’я країни, зараз у проєкті задіяні 412 медичних працівників, з них 333 — лікарі. Водночас цього року розпочнеться поступове завершення місії, що відбуватиметься в міру виведення медиків з країни.
Офіційна причина змін — «технічний аналіз», що спрямований на зміцнення національної системи охорони здоров’я при збереженні безперервності медобслуговування.
Політичний контекст і вплив США
За президента Бернардо Аревало, Гватемала покращила співпрацю із США, зокрема:
- підписала взаємні торговельні угоди,
- збільшила кількість депортацій за наказом американської влади,
- активізувала спільну роботу з правоохоронцями у сфері в’язничного контролю та боротьби із злочинністю.
Після затримання у США президента Венесуели Ніколаса Мадуро увага адміністрації Дональда Трампа особливо зосередилася на Кубі. Саме вона поставляла лікарів до Венесуели й отримувала нафту, ставши її найбільшим постачальником.
З 2022 року уряд США активно закликає країни регіону відмовитися від кубинських медичних бригад. Вже введено обмеження на в’їзд для чиновників, причетних до кубинських медичних місій, та їхніх родичів.
Марко Рубіо, американський сенатор, наголосив, що такі програми експорту робочої сили збагачують кубинський режим, одночасно позбавляючи рядових кубинців доступу до якісної медичної допомоги в їхній країні.
Після Гватемали подібні рішення ухвалили й інші держави — Парагвай, Багамські Острови та Гаяна. Там, зокрема, кубинських лікарів залучають уже як незалежних працівників.
Наслідки для країн і лікарів
У серпні 2023 року Рубіо оголосив про введення візових обмежень для представників Бразилії та Гренади, які брали участь у кубинських медичних програмах.
Прем’єр-міністр Сент-Люсії Філіп П’єр заявив, що США чинять тиск, щоб його країна не відправляла лікарів на навчання до Куби, а інші країни вже заборонили в’їзд кубинських медиків, яких вони раніше запрошували. Люди назвали це «серйозною проблемою».
Втім, посольство США в Карибському регіоні заперечило, що веде переговори з урядом Сент-Люсії щодо медичної освіти, хоча підтримало ідею про припинення кубинських медичних програм за кордоном.
Останнім часом у соцмережах американська дипломатія критикувала кубинську програму, звинувачуючи її не лише у порушеннях прав людини, а й у потенційній небезпеці для пацієнтів через недостатню підготовку лікарів. Дані звіти проте не були детально оприлюднені.
6 січня Міністерство закордонних справ Гватемали офіційно повідомило кубинське посольство про поступове виведення медиків. Представники дипломатичного представництва Куби наразі від коментарів утримуються.
Тривала історія та економічний вимір
Протягом десятиліть Куба відправляла тисячі медичних працівників у віддалені села й міста різних країн (зокрема в Латинській Америці та Карибському басейні). Заробіток лікарів становить усього невелику частину сум, які держава отримує за їхні послуги.
Втім остаточна сума, що отримується Кубою від експорту медичних кадрів, залишається приблизною. Деякі дослідження, зокрема Арку Кюба (організація з Маямі, що займається правами людини), оцінюють прибуток понад 4 мільярди доларів щороку завдяки не лише медпрацівникам, але й будівельникам, педагогам й іншим кваліфікованим спеціалістам.
Замість кубинських лікарів у Гватемалі планують застосувати поетапний план заміщення, що передбачає:
- збільшення кількості місцевих медпрацівників,
- покращення стимулів для роботи у важкодоступних регіонах,
- перерозподіл наявного персоналу у системі охорони здоров’я.
Історичні аспекти та виклики
Гватемала започаткувала співпрацю з кубинськими медичними бригадами у 1998 році, одночасно відновивши дипломатичні відносини з Кубою за президентства Альваро Арсу.
За словами відомого фахівця з міжнародних відносин Фернандо Ґонсалеса Давісона, ці лікарі працювали переважно у найбідніших регіонах, зокрема серед індіанського населення, що зазнавало недбалого ставлення та наслідків тривалої громадянської війни.
Крім того, поширена корупція у соціальній сфері та небажання молодих лікарів працювати у віддалених регіонах спричинили брак медичних ресурсів, які вдалося частково покрити завдяки кубинським кадрам.
Експерт також відзначив, що суттєве скорочення американської допомоги країнам, що розвиваються, у 2023 році вже поставило під удар соціальну сферу Гватемали, а теперішні зміни можуть суттєво вплинути на здоров’я найбільш вразливих верств населення.
