21 червня 2026 року експерт-економіст В’ячеслав Ширяєв оприлюднив важливу аналітику щодо причин та наслідків економічної кризи в Російській Федерації. На його думку, війну слід вважати безпосередньою першопричиною системних проблем економіки країни, адже саме вона формує негативні тенденції в таких ключових галузях, як монетарна політика, податковий тиск та валютний курс.
Аналітик підкреслює, що жодні економічні та фінансові ініціативи не змінять ситуацію на краще доти, доки не будуть припинені бойові дії. Він прогнозує, що загострення проблеми з паливом лише поглибиться у найближчій перспективі, що спричинить подальше загострення кризи.
Критичний огляд позиції очільника «Сбєрбанка» Германа Грефа викликав різку реакцію Ширяєва. За словами експерта, або Греф не сприймає реальний стан речей, або ж демонструє двозначність, окреслюючи так звані «чотири вершники апокаліпсису» (висока ставка, податки, зміцнення рубля, адміністративні перепони), але не вказуючи на головну причину — війну. Це можна порівняти з лікуванням онкозахворювання лише симптомами. Ширяєв закликає спочатку усунути справжню «хворобу», тобто зупинити військові дії.
### Висока ключова ставка: суть проблеми та її наслідки
Ширяєв категорично відкидає поширену думку, ніби висока ключова ставка робить кредити недоступними для виробництва і гальмує інвестиції. Він вважає це абсолютною нісенітницею, адже інвестиції в Росії традиційно фінансувалися переважно із власного прибутку підприємств, а не через кредитування.
Причиною ж стагнації інвестицій є:
– значне падіння прибутку бізнесу;
– зниження обсягу податкових надходжень;
– відсутність попиту на продукцію.
Навіть за умов ставки 5% і кредитних ставок близько 8%, жодне підприємство не почне інвестиційний цикл, оскільки внутрішній попит залишається надзвичайно низьким. Населення витрачає кошти переважно на потреби війни, а не на споживання товарів чи послуг.
Крім того, експерт спростовує тезу, що зниження ставки відновить іпотечний ринок або підтримує забудовників. Основні аргументи:
– квартири перестали бути привабливими інвестиціями;
– девелоперські компанії перебувають на межі банкрутства;
– купівельна спроможність населення суттєво впала;
– ціни на нерухомість завищені;
– банки побоюються фінансових втрат через великі кредити забудовникам.
### Податкове навантаження та особливості курсу рубля
Щодо податкового тиску, аналітик переконаний у неможливості його зниження через:
– зростаючі витрати на ведення бойових дій;
– критичний дефіцит державного бюджету.
На його думку, розв’язання цієї проблеми можливе лише через досягнення миру та повернення Росії до кордонів 1991 року.
Найбільш дискусійним аспектом Ширяєв називає зміцнення рубля. Основні тези стосовно цієї теми:
1. Проблема не в абсолютній силі валюти, а у співвідношенні курсу до реального балансу попиту та пропозиції.
2. Дешевша валюта ускладнює імпорт, а надто «сильна» курсована валюта, штучно підтримувана Центробанком, шкодить національній економіці.
3. Штучне утримання курсу вигідне військовому сектору, оскільки забезпечує дешеві імпортні складові для виробництва озброєнь.
4. Реальна вартість курсу рубля за підрахунками фахівця повинна сягати близько 120 рублів за долар, а не штучно фіксованої значення.
Зазначена валютна політика призводить до таких негативних явищ:
– економіка Росії деградує;
– імпорт стає вдвічі дешевшим, послаблюючи конкурентоспроможність вітчизняних товарів;
– промисловий сектор набуває ознак «потьомкінського села»;
– бюджет зазнає значних фінансових втрат.
### Адміністративні бар’єри та прогнозні оцінки паливної кризи
Щодо адміністративних перепон, Ширяєв вважає їх найменшою проблемою порівняно з:
– відсутністю споживчого попиту;
– високими кредитними ставками;
– надмірним податковим навантаженням;
– проблемами із захистом прав власності;
– поступовою «повзучою націоналізацією» бізнесу.
Він характеризує російську державу як «злочинця» та «бандита», що систематично «доять» підприємців. Приймати це як «адміністративні бар’єри» — на думку Ширяєва, те саме, що називати зґвалтування побаченням.
Паливний сектор експерт описує як кризовий і прогнозує його подальше погіршення. Основні причини:
– навіть у Москві введено обмеження на продаж бензину;
– пожежі на нафтових переробних заводах (НПЗ) посилюють дефіцит;
– імпорт палива з Білорусі та Китаю критично недостатній;
– атаки України на стратегічну інфраструктуру, зокрема на НПЗ, триватимуть.
За таких умов Ширяєв прогнозує зупинку роботи російських НПЗ, що стане каталізатором економічного паралічу. Наслідками стануть:
– зупинка заводів і підприємств;
– припинення транспортного сполучення;
– колапс ключових систем життєзабезпечення.
За оцінками аналітика, останні дні червня можуть стати переломними і викликати критичну ситуацію в країні.
### Аналіз ситуації навколо керівництва РФ та оцінка військових дій
Ширяєв порівнює теперішню кризу у російському політичному оточенні з останніми днями нацистської Німеччини, коли панував розлад і страх. Він відзначає, що пропаганда створює ілюзію стабільності для керівництва, тоді як реальні проблеми гострі та глибокі.
Також експерт засуджує обстріли українських культурних пам’яток, зокрема Києво-Печерської лаври та харківського зоопарку, називаючи ці дії ірраціональними та безглуздими.
