Успіхи Києва у застосуванні безпілотних літальних апаратів докорінно змінили хід конфлікту.
Після удару українських дронів по найбільшому нафтопереробному заводу московської агломерації, зі столицею Росії сягнули стовпи диму, що символізує технологічний прорив Києва. Саме він поставив сили Володимира Путіна у позицію наздоганяючих, як зауважує Financial Times, із посиланням на дані «Главкома».
З 2022 року Російська Федерація робила основну ставку на чисельну перевагу та потужність артилерії, завдаючи авіаударів по містах і інфраструктурі далеко за лінією фронту. Тим часом українські інновації у сфері середньої і великої дальності безпілотних літальних апаратів почали успішно знищувати авіабази, війська та нафтопереробні підприємства, розташовані на сотні кілометрів углиб російської території.
Водночас окупанти демонструють уповільнене просування на фронті: з лютого по травень вони захопили лише 164 квадратні кілометри, у порівнянні з 1151 кв. км за аналогічний період минулого року.
Еміль Кастехельмі, співзасновник фінської організації з моніторингу війни Black Bird, констатує:
– Росія не має інноваційних тактичних інструментів для досягнення значних успіхів.
– Пошук нових методів бою наразі не увінчався успіхом.
Світова практика засвідчує, що зазвичай просування російських сил уповільнюється наприкінці зими і на початку весни, з наступним посиленням дій у травні. Однак у червні 2024 року відсутні ознаки відновлення масштабного наступу по всій лінії фронту.
Російські командири продовжують кидати у бій невеликі підрозділи солдатів, намагаючись віднайти прогалини в українській обороні, що густо контролюється дронами. Саме торгівля перевагою у безпілотних технологіях суттєво змінила ситуацію, адже реалізація бойових операцій вже не залежить лише від людського ресурсу.
У зв’язку з цим один із військових аналітиків зазначає:
– Ера «роботизації» робить чисельність військ менш значущою.
– Для ефективної командної роботи потрібні не сотні тисяч солдатів у траншеях, а декілька десятків тисяч операторів дронів.
– Це змінює обличчя війни.
Аргументами на користь цієї тези слугують й дані, що доводять значне підривання переваги Кремля щодо живої сили. За офіційною інформацією з боку України, Росія вже понад півроку втрачає солдатів на фронті більше, ніж встигає мобілізувати нових.
Зокрема, експерт із Росії Яніс Клюге з Німецького інституту міжнародних відносин та безпеки наводить такі відомості:
– У першому кварталі 2026 року Росією було мобілізовано 71 216 чоловік.
– У той самий період 2025 року цей показник становив 89 601 особу.
Водночас, незважаючи на посилені удари дронами і ракетами, що ізолюють військові угруповання противника і розривають ланцюги постачання, елітному російському дроновому підрозділу «Рубікон» не вдалося досягти аналогічних можливостей.
Журналісти відзначають:
– Технічна відсталість, низька масштабованість дій та відсутність якісного зв’язку у російських дронових формуваннях – це явна ознака глибокої проблеми.
– Традиційні методи «порохової імперії» – артилерія і стрілецька зброя – вже не ефективні у поточних умовах.
### Причини припинення російського наступу
Спостерігається незвичайна ситуація: традиційне затишшя наприкінці зими і початку весни цього разу не змінилося активним наступом у травні та червні. Російські підрозділи і далі вдаються до маневрів малими групами, що намагаються прорвати українську оборону. Проте українські успіхи у дронній війні радикально перевернули ситуацію.
Ключові тези військового джерела:
– Роботизація війни робить чисельність особового складу менш важливою.
– Замість десятків і сотень тисяч солдатів потрібна кількість операторів дронів у межах від 10 до 20 тисяч.
– Динаміка та характер конфлікту стрімко трансформуються.
Крім того, дрони суттєво ослабили перевагу Кремля в мобілізації живої сили:
– Росія втрачає військових швидшими темпами, ніж здійснює призов.
– Показники мобілізації значно знизилися, що позначається на підготовці нових бійців.
### Масштабна кампанія ударів України та реакція Росії
Українська дронова кампанія зосереджена на ударах у «середній» глибині – приблизно за 150 км від лінії фронту. Починаючи з травня, сотні безпілотників різних типів спрямовані на сухопутний коридор до Криму – стратегічному шляху, яким Росія постачає анексований півострів та своє угруповання на південному фронті.
Начальник штабу 412-ї дронової бригади «Немезіда» Артем Беленков підкреслює:
– Щоденні удари по вантажівках ворога значно ускладнюють їх матеріальне забезпечення.
– Російські військові змушені довше чекати на підвезення палива і боєприпасів.
– Логістичні підрозділи переходять на використання менших і менш помітних вантажівок, а також рухаються сільськими дорогами, щоб уникнути ураження на основних шляхах.
– Хоча ситуація не є критичною, вона створює значні проблеми для російських сил.
У відповідь на виклики Москва розпочала масштабну кампанію вербування у дронові підрозділи, включно з елітним «Рубіконом».
Втім, ця стратегія супроводжується значними труднощами:
– Оборонна промисловість Росії працює на межі своїх можливостей.
– Рекордний рівень зайнятості у країні ускладнює залучення висококваліфікованих фахівців для розвитку передових технологій і виробництва дронів.
– Виробництво, за винятком безпілотних систем і далекобійної зброї, здебільшого стагнує.
– Військово-промисловий комплекс Росії фактично досяг плато, усі потужності задіяні повністю.
– Розширення виробничих можливостей без значних інвестицій неможливе, а їхнє залучення вимагає років.
Президент Володимир Путін і його найближче оточення наполягають, що Росія зберігає перевагу у війні, одночасно зменшуючи ступінь впливу української кампанії ударів із використанням дронів. Путін активно залучений до мікроуправління військовими діями, отримуючи щоденні брифінги від свого головнокомандувача Валерія Герасимова, іноді двічі на день.
Президент переконаний, що це питання часу, і рано чи пізно Росія досягне своїх цілей. Відомо, що Путін відчуває сильний вплив військових радників, які схильні його вводити в оману, однак він довіряє їм і дозволяє діяти, незважаючи на усвідомлення цієї динаміки.
### Кремлівські виклики у відповідь технологічним новаціям
Нещодавно в Кремлі відбулася зустріч президента з військовослужбовцями, які порушували питання ефективної відповіді на мережу супутникового зв’язку Starlink, яку Україна використовує для наведення ударних дронів. Один із учасників зустрічі висловив занепокоєння:
– Противник застосовує рої безпілотників, керованих системами штучного інтелекту.
– Необхідно випередити супротивника у цьому технологічному змаганні, а не відставати.
Путін відповів, що Росія вже розробила власне рішення для протидії Starlink, яке нібито працює, але потребує часу для масштабного впровадження. Міністр оборони Андрій Бєлоусов уточнив, що на цей момент запущено лише 16 одиниць таких систем, що президент охарактеризував як «абсолютно недостатньо».
Коли президента втретє запитали про строки технологічного переваги Росії над Україною, він нагадав про протистояння Москви потужності НАТО, порівнюючи нинішню ситуацію з історичними подіями епох Наполеона і Гітлера, підсумовуючи:
– У ворога відсутні деякі ключові ресурси.
– У Росії є все необхідне — і згодом буде ще більше та краще.
