Велика торгова битва Європи та Китаю: що насправді стоїть на кону?
Європейський Союз і Китай усе ближче підходять до критичної точки у торговельних відносинах. Цього тижня європейські торгові переговорники зустрічаються з китайськими представниками у Пекіні, а вже через сім днів лідери ЄС зберуться у Брюсселі, аби обговорити питання промислової конкурентоспроможності, насамперед у контексті Китаю. Тривогу викликає надзвичайно великий торговельний дефіцит регіону з Китаєм, який нині сягнув одного мільярда євро щоденно.
Європейські чиновники вбачають причини дисбалансу в тому, що юань штучно занижений, а китайська державна банківська система щедро постачає дешеві кредити для створення виробництв, орієнтованих на експорт. Водночас у Китаї кажуть, що чимало імпорту Європи у вигляді електромобілів, сонячних панелей, акумуляторів та хімічних речовин для батарей зумовлене прагненням Європи боротися зі зміною клімату, враховуючи відмову від дешевого російського газу та нафти, а також конфлікти на Близькому Сході — ситуації, за які Пекін не хоче брати відповідальність.
Європа не єдина, хто переживає через такий розвиток подій: Китайська торгова експансія непокоїть і США, адже минулого року торгівельний профіцит Китаю досяг рекордних 1,19 трильйона доларів.
Загрозливий розрив у торгівлі та реакція лідерів Європи
Президент Європейської Комісії Урсула фон дер Ляйєн минулого місяця відкрито заявила, що дефіцит Європи у торгівлі з Китаєм досягнув «переломного моменту», що провокує «деіндустріалізацію у промислових регіонах континенту». До цього звернення приєдналися федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та президент Франції Еммануель Макрон, які закликали розширити інструменти боротьби з економічними дисбалансами, запропонувавши механізм швидкого обмеження доступу Китаю до європейського ринку. У європейських ЗМІ цей інструмент вже охрестили “аварійним вимикачем”.
Слід зазначити, що під правилами Світової організації торгівлі ЄС має право вводити митні заходи для широких категорій товарів від усіх країн, але не може цілеспрямовано атакувати один конкретний ринок. Пекін категорично проти будь-яких дискримінаційних дій і погрожує відповідними заходами у випадку їх запровадження.
Поточна ситуація
Поки що час працює на Китай: зі щомісячним приростом торговельного профіциту з Європою понад 30 мільярдів доларів, що підтримує сотні тисяч робочих місць у китайській промисловості. У той же час європейські виробники продовжують втрачати позиції — щомісяця, зокрема у Німеччині, зникає близько 10 тисяч робочих місць у промисловості.
Попри жорстку риторику ЄС, Китай погоджується на пошук компромісів з метою збереження взаємовигідного торговельного партнерства.
Основні галузі, що викликають суперечки
Автомобільна індустрія
Найрезонанснішою і, ймовірно, найскладнішою темою є стрімке зростання експорту китайських автомобілів до Європи. Два роки тому ЄС ввів підвищені тарифи на електромобілі з Китаю, які перевищують базове мито у 10%, варіюючись від 7,8% до 35,3%. Проте існує прогалина — пільги не поширюються на гібриди з підключенням, тобто ті, що комбінують електродвигун і бензиновий мотор навіть малих розмірів.
Китайські виробники скуповують цей варіант для власного ринку, адже у 2020 році під час свята Китайського Нового року в містах спостерігалися черги до зарядних станцій. Гібриди — це своєрідний вихід із ситуації. Втім, за останні роки зарядна інфраструктура у Китаї стрімко розвинулась, зменшуючи потребу в таких автомобілях. Натомість експорт гібридів до Європи різко зріс — від кількох тисяч на місяць до майже 200 тисяч за три роки.
ЄС поки не поширює додаткових тарифів на гібриди, хоча тиск на це зростає. Наприклад, Volkswagen, зіткнувшись з китайською конкуренцією, нещодавно оголосив про скорочення тисяч робочих місць у Європі.
Відновлювана енергетика
Європейський Союз перевіряє діяльність компанії Goldwind Science & Technology, яка є світовим лідером у виробництві вітрових турбін і належить Китаю. У лютому ЄС оприлюднив попередній висновок, що китайські дотації забезпечують Goldwind несправедливу перевагу на європейському ринку і розглядає можливість запровадження тарифів.
Goldwind заперечує порушення і має намір співпрацювати з європейськими органами. Крім того, технології вітрової енергетики, а також сонячна енергія та хімічна промисловість потрапляють під дію майбутнього закону «Промисловий акселератор», який покликаний відновити виробничий потенціал Європи, зокрема через локалізацію виробництва та обмеження іноземних інвестицій.
Рідкоземельні метали
Урсула фон дер Ляйєн торік заявила, що Європа занадто залежить від Китаю у постачанні рідкоземельних металів, необхідних для автомобілів, дронів, лазерів, електроніки та інших високотехнологічних галузей. У відповідь Китай обмежує експорт відповідного устаткування та технічні можливості експорту спеціалістів.
У липні Пекін запровадив суворі обмеження на поставки рідкоземельних матеріалів до 14 європейських компаній, серед яких провідні німецькі підприємства в оборонній та хімічній сферах.
Доступ до ринку
Чиновники ЄС і бізнес спостерігають, що Китай все більше обмежує можливості іноземних компаній на своєму ринку. У телекомунікаціях китайські компанії замінюють іноземне обладнання на власне, Vodafone і Nokia скорочують присутність у Китаї.
Медичні, фармацевтичні та інші європейські виробники зіштовхнулися з подібними труднощами: державні підприємства Китаю активно витісняють приватні, проявляючи невелику зацікавленість імпортом. Водночас обмеження виходять за межі політики — економічна ситуація в Китаї, зокрема спад ринку нерухомості та перенасичення виробництва, впливає на купівельну спроможність і прибутки компаній.
