Тіньова флота Ірану: як чорне нафтове паливо підриває міжнародний ринок
Небезпечна конкуренція на морських просторах Південно-Китайського моря
Джеффрі Со працює на борту гігантського супертанкера "Europe", який завдовжки понад 380 метрів і зазвичай стоїть на якірній стоянці у південно-західній частині Малайзії, виконуючи роль плавучого сховища нафти. Нещодавно поруч пришвартувався танкер "Dubai Beauty", що за допомогою товстих чорних шлангів через морське паливо з Омана відвантажувався у "Europe".
Судноплавці традиційно використовують операції ship-to-ship (S.T.S.) для передачі вантажів нафти між суднами. Це звичайна логістична практика, якою займається компанія Contemporary Logistics, де працює пан Со. Проте за останні роки тіньовий флот Ірану активно використовує цей метод, нелегально переправляючи мільйони барелів сирої нафти, порушуючи американські санкції, саме в морських водах поблизу Малайзії.
Тіньова флота і її наслідки для світового нафтового ринку
Велика кількість "забороненого" іранського вантажу значно впливає на світові ціни на нафту — через величезну пропозицію знижок. Ось кілька важливих аспектів цього феномену:
- Порушники часто користуються старими танкерами з сумнівною страховкою, які підвищують ризики аварійних ситуацій, що, у свою чергу, може призвести до додаткових витрат для страховиків.
- Деякі танкери користуються послугами компанії пана Со, не попереджаючи про іранське походження вантажу, що підставляє сумлінного перевізника.
- Атмосфера навколо операцій S.T.S. у Малайзії обростає чималою репутаційною проблемою — ім’я цієї країни часто пов’язують з непрозорим бізнесом і сумнівними угодами.
"Легко потрапити в пастку, надто ризиковано – бути викритим", – зауважує Дж. Со.
Як США реагують на таку ситуацію?
Для протидії потоку іранської нафти, яка раніше проходила через Ормузьку протоку, Сполучені Штати запровадили жорсткі санкції. У серпні Міністр фінансів Скотт Бессент запровадив масштабні обмеження:
- Мета – запровадити політику повної "нульової витікання".
- Санкції торкнулися не лише танкерів, а й суднових брокерів, постачальників палива та фінансових посередників.
- Порушники ризикують бути відключеними від доларових транзакцій, що означає практично повне виключення з глобальної економіки.
Проте аналітики наголошують на складності повного припинення нелегальної торгівлі. Далха Хатіноглу, фахівець з іранського нафтового ринку, стверджує:
"Досі такі обмеження мало вплинули на потоки іранської нафти через ці мережі."
Епіцентр операцій – Малайзійські води біля штату Джохор
Більшість іранської сировини перепродається невеликими китайськими рафінерними заводами, так званими "чайними чайниками". Передача вантажу між іранськими танкерами і транспортними суднами відбувається саме в районі E.O.P.L. (Eastern Outer Port Limits) — майже 45 миль від берега Джохора, вже за межами територіальних вод Малайзії.
Особливості цього регіону:
- Розташований за межами територіальних вод, але всередині виключної економічної зони Малайзії.
- Влада країни рідко втручається через проблеми юрисдикції й складності контролювати цей простір.
- Судна часто використовують підроблені прапори, вимикають або спотворюють радіолокаційну ідентифікацію, приховуючи свої дії.
- Танкерна індустрія в Джохорі активно обслуговує ці судна, включаючи постачання, ремонти, пальне та допоміжні пристосування.
Кого приваблює цей "сірий" ринок і чому?
За словами місцевих, компанії готові працювати з цим сегментом через вигідні умови:
- Високі тарифи і часто оплата готівкою.
- Можливість отримати замовлення, уникаючи офіційного обліку, що важливо для уникаючих санкцій.
- Великий попит на капітанів і штурманів, котрі знають особливості течій і маневрів у цьому районі – адже багато S.T.S. трансферів відбувається під час руху суден.
Едді Еффенді, керівник групи штурманів, наводить цікаву думку:
"E.O.P.L. перетворився на паралельну економіку, де пропонуються добрі гроші за послуги з керування."
Політичний контекст і ставлення Малайзії
Законодавчо для місцевого бізнесу працювати із іранськими танкерами не заборонено, адже уряд Малайзії не визнає американські санкції як обов’язкові. Хоча періодично влада заговорює про посилення контролю під тиском із Вашингтона, фактично держава демонструє лояльність до Ірану та Китаю – свого найбільшого торговельного партнера.
Ключові особливості зовнішньої політики Малайзії:
- Позиція нейтралітету: країна прагне залишатися другою для всіх і не ворогом жодного.
- Критика воєнних конфліктів, зокрема війни в Ірані.
- Сильні економічні та культурні зв’язки з мусульманським світом і Китаєм.
Відповідно, американські вимоги вибору сторони у конфлікті у Малайзії не знаходять масової підтримки.
Як працюють і приховуються суднові обслуговуючі компанії?
Постачальники послуг для іранських танкерів йдуть на хитрощі, аби уникнути розпізнання:
- Вдодаються до посередництва, часто використовуючи дрібні човни, які на супутникових знімках — ледь помітні смужки.
- Реєструються через фірми-одноденки, змінюючи назви і структуру для уникнення санкцій.
- Тісно співпрацюють з місцевими портами, де регулювання ненав’язливе та пристосоване під такі операції.
Пан Со підсумовує: санкції в цій сфері можуть стати нескінченним процесом — з кожним закритим постачальником з’являється кілька нових.
Звідси – постійне переміщення флоту
Здається, що відкритий океан з необмеженими просторами служить іранським танкерам як надійний прихисток від спостереження. Вони завжди можуть:
- Перебазуватися у інші райони Малайзії — Пенанг, Малакка.
- Здійснювати операції у водах Індонезії та інших менш контрольованих морських просторах.
- Витонченими маневрами уникати систем міжнародного контролю.
Джеффрі Со на своєму судні нерідко спостерігає безшумне ковзання танкерів, які зникають у далечині, ніби розчиняючись у безмежності морської гладі.
Авторка матеріалу: Зунаїра Сеїд.
