Норвегія на передовій: чи стане вона енергійною опорою Європи у світі геополітичних потрясінь?
У лютому 2022 року, коли Росія вторглась в Україну, Європа буквально опинилась на межі енергетичної кризи поміж холодної зими і гострої потреби відмовитись від дешевої російської енергії. Тоді її погляд миттєво звернувся до Норвегії — країни, що стала справжнім рятівником для Старого континенту.
Однак зараз новий конфлікт — війна в Ірані — підвищив напруження на світовому енергетичному ринку, обваливши запаси нафти і спричинивши стрімке зростання цін. І хоч цей конфлікт може закінчитись швидко, його наслідки можуть тривати довго.
Відкриття енергетичної вразливості Європи
Кризові події вкотре нагадали світу про слабкі сторони європейської енергетичної безпеки. Возникає питання: чи зможе Норвегія посилити свій статус надійного, дружнього постачальника енергії всередині континенту?
Однак все далеко не так просто. Ось основні складнощі:
- По-перше, для збільшення видобутку Норвегія має розгорнути розвідку в Арктиці — регіоні, який вже нині страждає від змін клімату.
- По-друге, у самій країні виникають суперечливі почуття: Норвегія будує імідж миротворця у світі і водночас отримує значні прибутки на тлі воєнних конфліктів.
Норвегія: найбільший західноєвропейський постачальник
Норвегія — найбільший видобувач нафти у Західній Європі. Вона експортує 95% нафти і майже весь газ до Європейського Союзу та Великої Британії. Наразі саме Норвегія забезпечує 30% нафтових потреб Європи.
Її виробництво становить близько 2 мільйонів барелів на день, що, звичайно, не зрівняється з обсягами Росії, Саудівської Аравії чи США. На глобальному рівні Норвегія посідає 12-те місце серед видобувачів нафти.
Та країна має свою унікальність: як каже представник енергетичного відомства, Снорре Ск’єврак, її «товар» — це не просто нафта і газ, а передусім стабільність, надійність та довгострокова стратегія.
Норвезькі нафтові платформи працюють уже на межі потужностей. Компанії прагнуть розширити розробки саме в Арктиці, де розташовані більшість запасів.
Екологічні тривоги
З іншого боку, екологи хвилюються через можливі наслідки буріння у такому крихкому регіоні, що вже відчуває впливи глобального потепління.
Вони підкреслюють ризики технічних аварій у важкодоступних і надзвичайно чистих зонах планети, які можуть завдати непоправної шкоди довкіллю.
Офіційна влада, яка контролює більшість акцій найбільшої компанії країни, запевняє, що розвідувальні роботи ведуться з урахуванням найсуворіших екологічних норм.
Як наголосив Снорре Ск’єврак: «Те, що ви називаєте Арктикою, для нас — це Норвегія. Це не якась далекая територія, а наш дім».
Норвезький парадокс: між миротворчістю та енергетичними прибутками
Для багатьох жителів Норвегії ідея заробляти на війнах суперечить їхньому національному самоусвідомленню. Адже країна асоціюється з миротворчою діяльністю та з врученням Нобелівської премії миру.
І хоча з початку конфлікту в Ірані країна заробила додатково понад 5 мільярдів доларів, а біржові індекси в Осло пробили рекордні позначки, це принесло їй неоднозначний імідж.
За словами Роберта Наесса, директора інвестиційного відділу Nordea, це був найуспішніший перший квартал з 1989 року. Норвегія отримує орієнтовно 185 мільйонів доларів додаткового доходу щодня.
Якщо нестабільність у Перській затоці триватиме, прибутки можуть зрости ще на 6 мільярдів доларів.
Гроші під прицілом критики
Влада країни розкрила ці цифри лише після вимог опозиції, що вимагала прозорості у фінансових справах. Реакція суспільства не забарилася — багато хто засудив таку політику.
Економістка Чесілі Лангум Беккер відзначає, що у 2022 році Норвегія зазнала суттєвого удару по репутації. Навіть нині уряд намагається заздалегідь мінімізувати критику.
Міністр фінансів і колишній глава НАТО Йенс Столтенберг визнав «парадокс», коли під час війни країна отримує колосальні прибутки, але водночас наголошує: «Нам найкраще, коли панує мир».
Та все одно моральні сумніви залишаються. Як каже Беккер, «коли світ палає, до бюджету Норвегії надходять величезні кошти».
Несподівано зелена альтернатива
Хоч країна і вважається одним із найбільших нафтових гравців у Європі, власне для своїх потреб Норвегія практично не використовує нафту. 98% електроенергії там отримують з відновлюваних джерел, а електротранспорт став звичною нормою життя.
Але в той же час Норвегія хоче зберегти продажі нафти якомога довше. Виробництво на нафтогазовому шельфі почне знижуватися вже у 2030-х, тож країна активно шукає нові можливості.
Наприклад:
- Equinor — найбільша нафтовидобувна компанія, почала буріння природного газу біля узбережжя Бразилії.
- Минулого року компанія запустила видобуток на північних платформах в Арктичному колі.
Цікаво, що громадська думка змінюється: енергетична індустрія більше не сприймається як щось ганебне. Ще кілька років тому працівники сектору залишали роботу під тиском вимог власних дітей.
Аналітики вважають, що війна в Ірані змінює світогляд. На думку Ґійома Делабі, голови відділу глобальних нафтових послуг у Bernstein, незважаючи на результати конфлікту, Близький Схід перестає сприйматися як надійний енергетичний постачальник. Залишається відкритим питання — чи зможе Норвегія стати привабливою альтернативою?
Автори: Хенрік Прізер Лібелл (Осло), Джеффрі Геттлман (Лондон).
