Вікторія Броніславська: Як освіта й перешкоди змінюють життя ромської громади в Україні
Освіта — цінність у родині Вікторії Броніславської
Вікторія Броніславська — ромка з Кропивницького, яка має дві вищі освіти і працює бухгалтеркою. Вона вільно володіє ромською, українською та англійською мовами. Свій шлях у світі знань і професії розпочала зі шкільних років, а продовжила, навчаючись на економічному факультеті Центральноукраїнського національного технічного університету. Потім здобула спеціальність фінансиста в Економіко-технологічному університеті імені Роберта Ельворті.
До Міжнародного дня ромів Вікторія поділилася своїм поглядом на освіту, кар’єру та руйнування стереотипів:
- В її сім’ї навчання було пріоритетом, а не нав’язливою вимогою.
- Важливо, що кожен член сім’ї має право на особистий вибір.
- Вікторія — єдина дитина в родині, тому рішення про навчання та особисте життя приймала сама.
“Стереотипи про ромів часто базуються на невірних уявленнях — ніби всі родини великі, а дівчата рано виходять заміж. Особисто я вийшла заміж у 27 років і вважаю, що ці міфи живуть через відсутність справжнього спілкування.”
Щоденне життя та традиції ромської родини
Вікторія розповідає, що вдома вони спілкуються ромською і дотримуються традицій: поважають батьків, одягаються стримано, тримаються скромності в поведінці. Вона воліє довгі сукні і спідниці, хоча молодь помалу відходить від жорстких правил. Частина ромських громад зберігає замкненість через страх втрати ідентичності й упередження з боку оточення.
Дівчина підкреслює важливість перестати вважати вищу освіту в ромському середовищі винятком:
- Освіта має бути нормою для всіх поколінь.
- Професійна самореалізація — не привілей, а право кожної людини.
- Успіхи окремих ромів мають надихати та руйнувати міфи.
Ромська спільнота в Кіровоградській області: чисельність і розвиток
За даними опитування 2026 року, в області живуть близько 950 ромів. Костянтин Мусенко — голова ГО “Терне берша” зі селища Пантаївка, яка працює над підтримкою ромської громади. Організація була створена у 2016 році, пережила перерву, а з 2021-го відновила активність, реалізовуючи корисні проєкти.
Декілька важливих ініціатив:
- Інформаційні таблички для старших мешканців селища.
- Допомога людям похилого віку з господарськими справами.
- Мурал та оновлення громадського простору.
“Перед війною ми виграли громадський бюджет на створення студії шкільного радіо для дітей, але через війну реалізація тимчасово відкладена.”
Життєві виклики ромської громади в умовах сучасності
За словами Костянтина Мусенка, більшість ромів в регіоні обмежені у виборі роботи, яка в основному є у сфері освіти, соцзабезпечення, місцевої адміністрації. Через брак кваліфікованих спеціалістів багато ромів не можуть працевлаштуватися в цих установах.
“Ми — єдина організація у Кіровоградській області, що системно займається проблемами ромів. Основною перепоною залишається недостатній рівень освіти, а деякі батьки не хочуть інвестувати у навчання дітей. Проте ми показуємо інші приклади життя, щоб мотивувати до змін.”
Дискримінаційні стереотипи про ромів залишаються поширеними, хоч вони торкаються лише частини спільноти. Багато ромів — освічені фахівці та підприємці.
Інша складність — оформлення документів на житло, яке потребує значних зусиль і знань бюрократичних процесів.
“Ми плануємо виявити активну молодь для залучення її до громадської діяльності та створення нових ініціатив, які сприятимуть розвитку ромської громади.”
Статистика та особливості ромської спільноти в Україні
Офіційний перепис 2001 року показує близько 47,5 тис. ромів, але неофіційні дані вказують на чисельність до 400 тисяч. Правозахисник Юліан Кондур називає дві причини такої розбіжності:
- Стигматизація, через яку люди приховували свою ідентичність.
- Проблеми з особистими документами.
Роми мешкають переважно на Закарпатті, Одещині, Харківщині. Частина переселилася з Донбасу через воєнні дії з 2014 року. На Кіровоградщині активна ромська спільнота є в Кропивницькому та Пантаївці.
Різний рівень освіти ромів у регіонах
Юліан Кондур підкреслює, що в Україні ромська спільнота неоднорідна. Одні зберігають традиції консервативного способу життя, інші йдуть у ногу з часом:
- Деякі батьки побоюються відпускати дітей до школи через ризик булінгу або дискримінації.
- Матеріальні труднощі у забезпеченні дітей необхідним для навчання послаблюють їхні шанси.
- Пандемія COVID-19 викликала додаткові проблеми — недостатня кількість гаджетів для дистанційного навчання в родинах.
Повномасштабна війна ускладнила ситуацію, спричинивши переміщення ромських сімей та проблеми з адаптацією й навчанням у нових місцях проживання.
Виклики війни для ромської громади
Юліан Конду розповів, що внаслідок війни фінансове становище ромів значно погіршилося. Організація “Чіріклі” надавала гуманітарну підтримку переселенцям, допомагаючи з пальним, продуктами та медичним обладнанням. Нерідко виникали проблеми з відсутністю документів.
Дискримінація проявилася і в медичній сфері, зокрема у гіршому ставленні до ромських вагітних жінок, а також у складнощах з оформленням пенсій за станом здоров’я.
“В Україні мало знають про ромське походження, а їхню історію не викладають у школах. Медіа здебільшого фокусуються на негативних стереотипах, тим часом як культурна спадщина ромів і досягнення окремих особистостей лишаються поза увагою.”
Про Міжнародний день ромів
Цей день відзначають щороку 8 квітня на честь Всесвітнього конгресу ромів 1971 року у Лондоні, де був затверджений прапор і гімн спільноти. Це свято підкреслює важливість збереження культурної самобутності, особливо в умовах розсіювання ромів по багатьох країнах світу.
Традиційно в цей день роми запалюють свічки на вулицях як символ єдності та пускають вінки на воду — знак пам’яті про складну історію народу без власної держави.
Слідкуйте за новинами ромської спільноти та цікавими історіями у соціальних мережах Суспільного Кропивницький.
