Як на Кіровоградщині врятували історію: 200 тисяч архівних документів стали цифровими за 4 роки
Величезна робота з оцифрування архівів
У Державному архіві Кіровоградської області за майже чотири роки успішно оцифрували близько 200 тисяч різноманітних документів. Вони містять книги: народжень, смертей, шлюбів, а також особові та кримінальні справи людей, яких репресувала радянська влада. Найдавніший документ датується аж 1759 роком.
Головне завдання цього масштабного проєкту — зберегти ці унікальні пам’ятки минулого та зробити їх доступними для людей з будь-якої точки світу. Про це розповіла директорка архіву Лілія Маренець у коментарі для Суспільного.
Початок проєкту та міжнародна співпраця
Оцифрування почали у 2022 році завдяки плідній співпраці з американською компанією «Family Search», яка спеціалізується на генеалогічних документах.
«Договір з корпорацією «Family Search» ми підписали наприкінці 2020 року, але на повну потужність роботу розпочали на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Наші оператори розпочали завантажувати документи 30 червня. Незабаром відзначатимемо чотири роки безперервної роботи», — поділилася Лілія Маренець.
Що саме оцифровують? Основні напрямки роботи
Передусім обирають документи, що несуть генеалогічну цінність, оскільки їх найбільше шукають люди, які прагнуть відновити історію своїх родин. Архівники вже опрацювали майже всі фонди із генеалогічними записами до 1917 року. Окрім цього:
- документи органів державної реєстрації актів громадянського стану;
- фільтраційні справи на репресованих радянською владою;
- справи людей, вивезених на примусові роботи до Німеччини;
- архівні матеріали районних виконавчих комітетів, прокуратур, судів;
- справи дитячих будинків.
«Це все — справжній скарб для тих, хто хоче дізнатися більше про своїх предків», — наголосила директорка.
Процес оцифрування: як це відбувається
За оцифрування відповідає команда з п’яти фахівців. Операторка Ірина Шиманська поділилась, що під час роботи навіть зустрічала згадки про своїх рідних у старих справах.
«Так трапилось випадково: у мене була справа з Компаніївського району, звідки родом мама, і я побачила прізвища бабусі та дідуся. Це дуже зворушливо», — зізналася Ірина.
Сам процес зйомки документів передбачає:
- налаштування камери на спеціальній конструкції для якісної фокусування;
- використання калібрувальної дошки для реалістичної передачі кольорів;
- фотографування за допомогою педалі, що дозволяє операторам працювати максимально швидко.
Команда і її мотивація
Людмила Бодня, одна з операторок, розповіла про важливість їхньої роботи.
«Ми робимо дійсно корисну справу — тепер люди мають змогу швидко і зручно знайти інформацію онлайн, не витрачаючи час на походи до архіву», — каже вона.
Загалом, оцифровування роблять якісно та з любов’ю до історії.
Де можна знайти ці документи?
Після сканування файли направляють на аудит фахівцям із «Family Search». Тільки після ретельної перевірки документи розміщують на офіційному сайті корпорації. Оригінали ж зберігають у Державному архіві Кіровоградської області.
За словами Лілії Маренець, з одного з півтора мільйона архівних справ оцифрували вже близько 200 тисяч — це орієнтовно 11% від усього фонду.
