Жахлива спека у Бельгії: що сталося і чому це попередження для всієї Європи
У спекотні літні дні літні люди помирали в задушливих квартирах, а виклики екстреної допомоги залишалися в режимі очікування. Лікарі були завалені хворими від теплового удару, іноді лікували їх у відділеннях без кондиціонерів. Ці картини розгорнулися у Бельгії — країні з багатою інфраструктурою та покращеною медициною, яка раптово відчула всю жорстокість глобального потепління.
Європа у вогні: швидке потепління та його наслідки
Європа наразі є континентом, що найбільш швидко нагрівається. Попри розвинені системи охорони здоров’я, тисячі людей загинули цього літа через аномальну спеку. За даними Європейської мережі моніторингу смертності, понад 16 000 зайвих смертей сталося лише в одному тижні наприкінці червня. Найбільше постраждали Бельгія, Франція та Німеччина.
Бельгія як показовий випадок: що пішло не так?
Зазвичай відома холодним та вологим кліматом, Бельгія пережила найвищий показник надлишкової смертності у Європі під час літньої хвилі тепла. У Валлонії—a південній частині країни—показник смертності в інтервалі між серединою червня й початком липня був на 77% вищий за звичайний. Лікарні були переповнені: пацієнти на ношах розташовувалися у коридорах, медики працювали без пауз у жорстких умовах спеки.
Критика та усвідомлення масштабів проблеми
Yves Coppieters, міністр охорони здоров’я Валлонії, відкрито визнав: «Кожна криза стає все серйознішою. І ми не готові її передбачати». Уряд на федеральному рівні заявив про збільшення лікарняних потужностей, але визнає необхідність швидких змін у підходах.
Спека, що вбиває: у лікарнях і на викликах
В останні дні червня у шпиталі MontLégia міста Льєж так багато пацієнтів, що здорові тимчасово були розташовані у коридорах, аби важкохворим забезпечити хоч якусь приватність. Медики вперше зіткнулися з такими випадками перегрівання організму, які раніше були лише у підручниках.
«Надзвичайний» — тепло, яке не прийняли серйозно
Міністр оборони Тео Франккен у самому початку хвилі тепла поставив у соціальних мережах світлину з підписом: «Тільки два дні спеки, і всі знову про смерть. Насолоджуйтесь погодою і живіть!» Проте швидке підвищення температур до понад 100 градусів за Фаренгейтом у Валлонії показало, що така легковажність коштує надто дорого.
Складнощі на лініях допомоги і в приймальних
- Лінії екстреної допомоги були вщент завантажені, дзвінок міг очікувати до 10 хвилин.
- Кількість викликів швидкої зросла майже вдвічі у пік спеки.
- Майже половина лікарень у Валлонії досі не має кондиціонерів.
27 червня в Бельгії виявився одним із найсмертельніших днів за двадцять років, поступаючись лише початку пандемії COVID-19.
Хто переважно постраждав і чому?
Найбільше вразливими виявилися люди похилого віку та мешканці із низьким доходом, особливо ті, хто живе один. 85% зайвих смертей припали на людей старше 65 років. Слабкі будівлі та погана вентиляція квартир перетворювали житло в ненавмисні «печі».
- Погане фінансове становище у Валлонії
- Передумови для хронічних хвороб
- Відсутність інформації і підтримки
Медики згадують: «Людей було практично неможливо врятувати, коли вони потрапляли у відділення інтенсивної допомоги».
Застарілі погляди і нові реалії в боротьбі з теплом
Традиційний підхід країн з холодним кліматом, таких як Бельгія, виявився неготовим до нових викликів. Люди часто бояться кондиціонерів через міфи про шкідливість і небезпеку для здоров’я. Низка медиків і експертів зіткнулися з тим, що пацієнти навіть під час найгірших днів спеки виходили на вулицю або на екскурсії.
Водночас є обережність щодо масового розповсюдження охолоджуючих пристроїв: це може спричинити перевантаження енергосистем і підвищення температури в містах через викидання теплого повітря.
Які кроки роблять зараз?
- Створюють спеціальні прохолодні кімнати і зони для найбільш потрібних груп.
- Опрацьовують нові методи обробки дзвінків у службах екстреної допомоги.
- Запроваджують програми модернізації житла в Валлонії.
Водночас лікарі зазначають, що кардинальні зміни у медицині та інфраструктурі потребують часу, якого часто бракує перед наступними хвилями спеки.
В очікуванні наступної хвилі
Минулого місяця до відділення швидкої допомоги надійшла 77-річна жінка з тепловим ударом. Медики зробили все можливе, аби врятувати її життя: охолоджували, надавали невідкладну допомогу.
У лікарні MontLégia нині на повну готовність підтримують запас вентиляторів і охолоджувальних рідин для внутрішньовенного введення. Вони знають, що наступна хвиля спеки може прийти зовсім скоро.
Директор відділення екстреної допомоги доктор Мішель Єрна говорить, що легше прийняти смерть, спричинену природними причинами, ніж ту, що виникла через системні збої. Ця розбіжність і є справжнім випробуванням для медицини в майбутньому.
