ГО CAT-UA провела детальний аналіз новин та емоційного тла щодо війни, які домінували у російському медіа-просторі та соціальних мережах у період з 6 по 12 липня 2026 року.
Російська пропаганда активно зменшує значущість здобутків і успіхів України у війні з РФ, подаючи так звану «спеціальну військову операцію» (СВО) не як війну з Україною, а як конфлікт із Заходом, де головним опонентом виступає Європа, яка нібито прагне ескалації конфлікту та бажає дестабілізувати Росію.
Уряд Росії намагається контролювати паливну кризу у країні, запроваджуючи:
- Обмеження на відпуск бензину (через ліміти, QR-коди, продаж за певними датами або за номерами автомобілів);
- Волонтерський контроль черг на автозаправках, зокрема за участю «казаків»;
- Встановлення біотуалетів уздовж черг.
Жителі країни занепокоєні успішними українськими ударами по нафтовим переробним заводам, зокрема по найбільшому Омському НПЗ за Уралом, і вимагають від влади пояснень неспроможності системи протиповітряної оборони (ППО) збивати безпілотники. Після саміту НАТО в Анкарі російська влада офіційно визнала, що «СВО» перетворилася на повноцінну війну. Представники Кремля також заявляють, що ескалація походить насамперед з боку європейських країн, які, на їхню думку, зацікавлені у продовженні воєнних дій та погіршенні ситуації в Росії. Зі свого боку, критики режиму припускають можливість оголошення загальної мобілізації у РФ з метою здобуття переваги у конфлікті.
Провідні теми тижня у російській пропаганді:
-
Позитивний фон формувався завдяки меседжам про ймовірний конфлікт України з Польщею, а також публічній підтримці з боку польського політика Кшиштофа Толвіна російських збройних сил. Крім того, радість викликали новини про відсутність ефективної ППО в Україні для захисту від російської балістики.
-
Негативний настрій визначався повідомленнями про удари по Омському НПЗ, а також критикою з боку воєнкорів на адресу російського командування у зв’язку з успішними діями української армії. Погіршенню настрою сприяла теза про підтримку США українських атак на глибокі території Росії, а також офіційне визнання того, що «СВО» стала війною із Заходом.
- Неоднозначні теми включали бунт проти територіально-кадрового центру у Львові та прохання росіян не хвилюватися через тимчасове погіршення якості бензину на автозаправках.
Офіційне визнання війни із Заходом після саміту НАТО в Анкарі
Очільники країн Альянсу окреслили Росію як «довгострокову загрозу євроатлантичній безпеці» та пообіцяли надати Україні допомогу на суму 140 мільярдів євро протягом двох років. Речниця Міністерства закордонних справ РФ Марія Захарова заявила, що конфлікт з Росією має для НАТО «екзистенційний характер». Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков повідомив, що «спецоперація» фактично перетворилася на повноцінну війну через втягнення країн Заходу.
Маргарита Симоньян заявила, що світ стоїть на порозі Третьої світової війни через дії Європи, а Росія буде вимушена відповідати ударами на військові об’єкти в західних країнах. За її словами, саме європейські держави, а не Україна, ескалюють конфлікт, незважаючи на те, що Росія не зацікавлена в їхніх територіях. В Європу також спрямовані звинувачення у спробах розірвати Росію на низку дрібних держав-васалів (існуючі тези озвучує Р. Вольф). Російські спецслужби стверджують, що атаку на будівлю Панорами у Севастополі спланували британські спецслужби. Заяву Дональда Трампа про готовність США закрити повітряний простір над Україною в Росії розглядають як відверте втручання НАТО у конфлікт.
Паливна криза в Росії набирає катастрофічних масштабів
У регіонах країни місцева влада вживає заходів для контролю ажіотажу на автозаправках:
- Встановлюють біотуалети вздовж черг;
- Запроваджують обмеження у продажу бензину за номерами автомобілів, QR-кодами, за парними та непарними датами;
- Організовують волонтерський нагляд за чергами.
Голова Кіровської області запевняє, що автівки чиновників заправлятимуть у загальній черзі. Канали з позначкою «Z» пояснюють, що продаж бензину класу Євро-3 є тимчасовою вимушеною мірою, закликаючи населення не впадати у паніку. У соціальних мережах звертають увагу на блокування владою порталів з пошуку пального, а також обурюються через те, що учасники «СВО» мають пріоритет у чергах на заправках.
До критики політики влади приєднався лідер КПРФ Геннадій Зюганов, який вимагає введення державного регулювання цін на бензин. Росіянам пророкують різке подорожчання товарів і послуг у зв’язку з дефіцитом пального. Телеведучий Володимир Соловйов висловлює сподівання, що відсутність бензину стимулюватиме громадян активніше долучатися до участі у «спеціальній військовій операції».
Воєнні кореспонденти критикують керівництво російської армії на тлі невдалих спроб зупинити українські атаки
Воєнкори саркастично відгукуються про атаки на російські танкери в Азовському морі, припускаючи, що це фейк, оскільки судна не можуть через неспроможність військового прикриття. Вони вимагають від влади роз’яснень щодо можливості атаки по Омському НПЗ, який розташований за майже 2500 км від державного кордону. Окремо критикують власників нафтопереробних заводів, яких звинувачують в недостатній безпеці цистерн та відсутності бетонних захисних конструкцій.
У медіа лунають заклики «перетворити Росію на військовий табір» з метою завершення «денацифікації» України.
Ракетні удари по Україні залишаються основним мотиватором для підтримки в Росії
Російське населення позитивно сприймає новини про переважно ракетні атаки на українські міста, вважаючи це свідченням неефективності української протибалістичної системи ППО. Радіють, що Росія, «нарешті на п’ятий рік конфлікту», почала масштабні удари по виробничих підприємствах із виробництва зброї. На тлі паливної кризи великої уваги набувають і удари по українських автозаправних станціях.
Водночас визнається, що навіть успішні атаки на Київ не гарантують швидку перемогу на фронті. За логікою прихильників Кремля, спершу потрібно повністю знищити тил противника, після чого розпочати активні наступальні дії, можливо, навіть посилити бойові дії мобілізацією в Росії.
Команда «Детектора медіа», що понад 20 років виконує роль наглядового органу якості українських ЗМІ, аналізує контент та заохочує медіаплатформи дотримуватися професійних та етичних стандартів. Мета – забезпечити максимально правдиву і повну інформацію для аудиторії. З нагоди 22-ї річниці видання було відновлено Спільноту активних читачів, які мають змогу фінансово підтримати видання, брати участь у формуванні контенту та отримувати ексклюзивну інформацію про стан українських медіа. Якісна журналістика зараз є більш важливою, ніж будь-коли раніше.
