Боротьба за владу в Ірані: як син Хаменеї став новим верховним керівником
Напруга і інтриги за кулісами вибору нового лідера
Підняття Моджтаби Хаменеї на посаду верховного керівника Ірану не було звичайною формальністю чи передбаченою долею. Насправді, це була запекла і виснажлива боротьба за владу.
Процес вибору нагадував іранський «Гру престолів»: порожній трон, рада духовних лідерів і протистояння двох династій — Хаменеї та Хомейні. Політичні діячі змагалися за вплив, військові командири захищали свої володіння, а колишній розвідник із репутацією майстра замахів втручався у процес.
Навіть у спокійні часи знайти наступника третього верховного лідера Ірану — людину, яка має владу як від Бога на землі, так і над політикою і збройними силами — було б непросто. Адже аятола Алі Хаменеї керував країною з 1989 року, переживши десятиліття викликів і заворушень.
Перші секретні переговори
3 березня Збір вибраних (склад з 88 старших духовних лідерів, згідно з Конституцією відповідальних за призначення верховного керівника) провів закрите онлайн-засідання, починаючи процес, що повинен був завершитися двома третинами голосів за одного кандидата.
Цей захід відбувся на тлі авіаудару Ізраїлю по штаб-квартирі збірки в місті Кум, де загинуло кілька службовців. З моменту смерті аятоли Хаменеї від авіаудару 28 лютого, різні політичні фракції і генерали Революційної гвардії почали вести справжні політичні ігри, просуваючи своїх кандидатів.
Дві протилежні фракції
Політичний ландшафт поділився так:
- Жорсткі консерватори: виступали за продовження курсу померлого лідера, вважаючи за необхідне протистояти зовнішнім і внутрішнім закликам до зміни режиму.
- Помірковані реформатори: наполягали на новому обличчі влади, більш помірній політиці і припиненні ворожнечі з США.
Моджтаба Хаменеї мав вагомих союзників:
- Генерал Ахмад Вахіді — командувач Революційної гвардії,
- Генерал Мохаммад Алі Азіз Джаффарі — стратег у війні,
- Генерал Мохаммад Багер Галібаф — спікер парламенту та колишній командир гвардії,
- Госсейн Таеб — колишній керівник розвідки гвардії, відомий за організацію замахів.
Опозиція із нестандартних джерел
Інтрига загострилася, коли на горизонті з’явилися несподівані супротивники Моджтаби Хаменеї. Голова Ради національної безпеки Ірану Алі Ларіджані, який фактично керував країною, висловлювався за поміркованого і об’єднавчого лідера.
До поміркованих також долучилися президент Масуд Пезешкіяна та кілька старших чиновників і духовних лідерів. Помірковані просували таких кандидатів:
- Хасана Рухані — екс-президента та посередника у ядерних переговорах 2015 року,
- Хасана Хомейні — онука засновника теократії аятоли Рухолли Хомейні,
- Алірезу Аарафі — вченого та юриста зі стабільними релігійними позиціями, але без політичної ваги, що робило його компромісним варіантом.
Проте зростаюча лють на Трампа і Нетаньяху збільшила бажання зберегти політику опору, позбавивши реформаторів впливу.
Критичний момент голосування
У першому раунді голосування 3 березня Моджтаба Хаменеї отримав необхідні дві третини голосів. Держава готувалася до оголошення його новим верховним керівником на світанку 4 березня.
Однак оголошення було призупинене за порадою Ларіджані — через загрозу фізичної розправи від США та Ізраїлю. І справді, 6 березня бомбардуваннями було зруйновано резиденцію верховного керівника в Тегерані, але Моджтаба не постраждав.
На шляху до остаточного рішення
Призупинення оголошення дало шанс поміркованим підштовхнути збір вибраних до повторного перегляду вибору. Для цього вони вказали на такі аргументи:
- очне голосування необхідне за Конституцією;
- початковий голос Моджтаби був віртуальним і тому нібито недійсним;
- сам кандидат нібито відмовляється від посади;
- було подано письмову волю аятоли Хаменеї, в якій спадковість засуджується як порушення сутності революції 1979 року.
Реакція гвардії була миттєвою — вони поставили на голосування повторно і вкотре підтвердили підтримку нового лідера.
Роль Революційної гвардії у підтримці Моджтаби Хаменеї
7 березня президент Пезешкіяна оголосив про припинення атак на арабські країни в Перській затоці, повідомивши про це як про рішення трійкового перехідного ради, що тимчасово керує країною.
Такий крок розлютував генералів гвардії, які діяли як справжні рушії обрання Моджтаби Хаменеї. Вони домоглися, аби збір вибраних зібрався повторно 8 березня, цього разу теж в онлайн-режимі.
Виступ колишнього шефа розвідки Таеба, який особисто звертався до кожного члена збірки, підкреслив, що голосування за нового лідера — це моральний та ідеологічний обов’язок.
Фінальне голосування і признання нового лідера
Під час онлайн-голосування Моджтаба отримав 59 голосів із 88, що склало впевнену більшість. Після півночі державні ЗМІ оголосили його новим верховним керівником Ірану.
Постали навіть ті, хто раніше сумнівався — вони публічно висловлювали вітання та підтримку.
І хоча новий лідер досі не з’являвся публічно, іранська влада стрімко згуртувалась навколо його персоналії.
