Єврокомісія оголосила про намір надати підтримку країнам-членам Європейського Союзу, які межують із Україною, Білоруссю та Росією. Від початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну у лютому 2022 року ці прикордонні регіони зіштовхнулися з численними економічними труднощами, що суттєво впливають на якість життя місцевого населення. Спеціальну стратегію щодо розвитку східних прикордонних регіонів Європейського Союзу було офіційно презентовано віцепрезидентом Єврокомісії Раффаеле Фітто у середу, 18 лютого, у Брюсселі.
Економічні виклики та збільшення міграції внаслідок конфлікту
Документ охоплює дев’ять країн-членів Євросоюзу: Естонію, Латвію, Литву, Фінляндію, Польщу, Словаччину, Угорщину та Румунію. Стратегія передбачає:
- виділення додаткових фінансових ресурсів на підтримку місцевого бізнесу;
- реалізацію заходів, спрямованих на збереження населення у прикордонних областях, щоб запобігти відтоку людей.
Раффаеле Фітто підкреслив, що спільний сухопутний кордон ЄС з Росією і Білоруссю становить понад 3500 кілометрів, з Україною — близько 1500 кілометрів, а також включає 600 кілометрів морського кордону вздовж басейну Чорного моря, який також є спільним з Україною та Росією.
Після 24 лютого 2022 року східні прикордонні регіони ЄС зазнали низки серйозних викликів. Віцепрезидент Єврокомісії наголосив: «Території, які раніше використовувалися для повсякденного життя, транскордонних покупок і туризму, тепер виконують функції безпеки, служать для подвійного призначення, логістики, роботи безпілотних літальних апаратів та підтримки в надзвичайних ситуаціях».
Особисто відвідавши ряд східних прикордонних районів ЄС, в.о. представника Єврокомісії зафіксував:
- зміну торгових потоків;
- уповільнення темпів економічного зростання;
- різке підвищення рівня інфляції;
- посилення соціального тиску на населення;
- збільшення міграційних процесів.
Розпочинаючи цю тему, варто також ознайомитися з матеріалом: «Орешник у Білорусі: реальна загроза чи пропаганда?».
Заходи з протидії гібридним загрозам та підтримка регіонів
Прикордонні райони Євросоюзу, що межують із Україною, Білоруссю та Росією, нині розглядаються як території з підвищеним ризиком, що ускладнює інвестиційну привабливість. У рамках представленої стратегії Єврокомісія пропонує створення спільно з міжнародними фінансовими інституціями спеціального фінансового інструменту East Invest, який має на меті:
- Сприяти економічному розвитку регіонів.
- Фінансувати інноваційні та перспективні проєкти.
Окремий розділ стратегії присвячений питанням безпеки та підвищення стійкості, що включає:
- протидію гібридним загрозам;
- захист ключової інфраструктури;
- удосконалення військової мобільності в регіонах, які відчувають наслідки агресії Росії проти України.
Крім цього, планується розвиток транспортної, енергетичної та цифрової інфраструктури, особливо у сільській місцевості. Приділятиметься значна увага молоді через створення якісних освітніх можливостей та поліпшення послуг охорони здоров’я з метою заохочення молодих людей залишатися в своїх рідних регіонах.
Для подальшого ознайомлення можна переглянути матеріал: «Головні аеропорти Литви закривали через метеозонди з Білорусі».
Раффаеле Фітто висловив переконання, що проблеми, з якими зіштовхуються регіони, які межують із Росією та Білоруссю, відрізняються від викликів районів, розташованих поруч із Україною. Тому, за його словами, рішення повинні бути диференційованими та гнучкими, а не універсальними. Водночас він окремо підкреслив, що основоположними факторами створення належних умов для життя, крім інвестицій, економічних перспектив і якісних послуг, залишаються:
- безпека та стабільність.
«Це європейські кордони, східний кордон ЄС, і від того, що відбувається на цих територіях, залежить добробут усіх європейців», — наголосив віцепрезидент. Він також повідомив, що робота над стратегією розвитку східних прикордонних регіонів триватиме під час конференції за участі голів урядів дев’яти країн-членів, запланованої на 26 лютого.
Відеоматеріал: Як Литва, Латвія та Естонія сприймають загрозу з боку Росії?
Цей відеорепортаж розкриває позиції та сприйняття трьох країн Балтії щодо загроз, що походять зі сторони Російської Федерації, а також їхню готовність реагувати на виклики безпеки в регіоні.
