Новий виток напруги в Перській затоці: блокада Ірану та її вплив на світові ціни на нафту
У квітні минулого року перша морська блокада іранських портів, ініційована адміністрацією Трампа, викликала зростання цін на нафту, хоча не досягла тих захмарних показників, яких побоювалися експерти. Водночас експорт іранської нафти впав, позбавляючи країну мільярдів доларів доходів.
Складнощі другого раунду блокади
Повторення такої ж стратегії може виявитися значно важчим, адже вдруге введення жорсткої блокади загрожує ширшими наслідками для світових ринків.
Обсяги запасів нафти в США, які з початку війни поступово зменшуються, досягли найнижчого рівня з 1983 року. Комерційні запаси також вичерпуються, а ймовірність невдач при проході танкерів у регіоні зростає через підвищену небезпеку.
Китай – непередбачуваний учасник
Китай, який традиційно є найбільшим імпортером нафти у світі, значно знизив імпорт сировини, допомагаючи не допустити стрімкого зростання цін. За даними на початок літа, така тенденція зберігалася, але шляхи подальшого руху залишаються невизначеними.
Експерти кажуть, що:
- запасні ресурси, які стримували зростання цін на нафту, природний газ, добрива та гелій у перші місяці війни, вичерпано;
- поточна геополітична ситуація додає ризикову премію до цін на енергоресурси;
- наступні кроки США можуть породити ще більше нестабільності.
Післяпочаток конфлікту: залив, що став вогнищем напруги
Після інцидентів від 28 лютого, коли США і Ізраїль провели спільні удари, Іран фактично закрив протоку Ормуз для суден більшості країн. Це спричинило швидке зростання нафтових котирувань – тоді ціна за барель сягнула близько 100 доларів.
13 квітня США офіційно ввели блокаду, яка призвела до підйому цін понад 120 доларів за барель, найвищого рівня від початку конфлікту. Однак поступово ціни почали знижуватися, особливо після укладення короткотривалого перемир’я в середині червня.
Як це вплинуло на Іран?
Нафтовий експорт через протоку становив приблизно 80% від усієї іранської торгівлі. Блокада суттєво скоротила постачання до 1,5 млн барелів на добу, позбавляючи Тегеран мільярдів доларів прибутку. Цей тиск змусив Іран погодитися на тимчасове затишшя.
Проте Іран використав деякі хитрощі, щоб компенсувати втрати. За угодою, були надані тимчасові послаблення санкцій, що дозволило країні відновити частину експорту. Окрім того, «порожні» нафтові танкери слугували сховищем нафти в районі протоки, що дало Ірану додатковий простір для маневру.
- Іран експортував 45-50 мільйонів барелів нафти за період між блокадами;
- в результаті це поповнило державний бюджет суттєвими коштами;
- подальші блокади можуть зустріти опір через ці резерви.
Що чекає на країни регіону та світові ринки?
Стрейт Ормуз залишається ключовим маршрутом для близько 20% світового нафтового експорту. Загрози безпеці судноплавства змушують країни Перської затоки шукати альтернативні шляхи транспортування, що часто передбачає:
- розширення існуючих трубопроводів;
- будівництво нових інфраструктур;
- значні фінансові витрати.
Аналітики відзначають, що геополітичний ризик нафта й газ незабаром матиме власну «премію» в цінах через постійну нестабільність у регіоні.
В адміністрації США наполягають на контролі над протокою та намагаються утримати ціни на нафту на помірному рівні, особливо напередодні виборів у Конгрес восени. Водночас Іран готовий терпіти більші економічні втрати, ніж раніше.
