Поки лідери Сполучених Штатів Америки та Китаю готуються до запланованої зустрічі, іранський конфлікт чітко демонструє не лише витривалість сторони Пекіна, а і межі впливу американської адміністрації.
Майбутній травневий візит Дональда Трампа до КНР має всі шанси стати показовим маркером того, як кардинально змінилося співвідношення сил між двома глобальними наддержавами. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на авторитетне видання Bloomberg.
На відміну від попередніх років, американський президент вирушає до Китаю з послаблених позицій, що пов’язано з енергетичною кризою та військовими діями в Ірані. Політика глави КНР Сі Цзіньпіна, орієнтована на енергетичну самодостатність і підготовку до екстремальних сценаріїв, надала країні можливість витримати виклики глобальної нестабільності. Водночас, Вашингтон змушений балансувати між санкційним тиском та необхідністю враховувати внутрішні проблеми через зростання цін на пальне.
Основні аспекти ситуації можна окреслити так:
-
Блокада Ормузької протоки:
- Адміністрація Трампа намагається обмежити фінансові надходження Ірану шляхом морської блокади.
- Це призвело до найсерйозніших потрясінь на нафтових ринках.
- У відповідь США тимчасово послабили обмеження навіть щодо експорту енергоносіїв з Росії.
-
Досягнення Китаю в енергетичній сфері:
- Активні інвестиції у відновлювальну енергетику та розвиток вугільної промисловості.
- Рівень енергетичної самозабезпеченості країни досяг 80%.
- Половина нових автомобілів на китайському ринку — електротранспорт, що знижує залежність від коливань цін на бензин.
- Такий фактор критично впливає на рейтинги Трампа напередодні майбутніх проміжних виборів у США.
-
Асиметричні важелі впливу КНР:
- Пекін контролює експорт рідкоземельних металів, які є необхідними для виготовлення сучасної високотехнологічної зброї та електроніки. Це становить вагомий тиск на американську адміністрацію.
- Іран, у свою чергу, підтримує дедоларизацію світової торгівлі, приймаючи платежі в китайських юанях та цифрових активах, що послаблює фінансову потугу США.
- Ситуація навколо Тайваню:
- Сі Цзіньпін віддає перевагу стратегії політичного та економічного виснаження замість відкритого військового конфлікту.
- Продумані контакти Китаю з опозиційними силами Тайваню та обмеження дипломатичних візитів чинного керівництва острова свідчать про прагнення формувати регіональне майбутнє через вплив, а не військову силу.
У цьому контексті, поки Трамп загострює відносини з традиційними союзниками, масштабні гравці світової арени все більше схиляються до розгляду Пекіна як більш надійного та стабільного партнера. Тому майбутній візит президента США до Китаю втілюватиме не демонстрацію сили з боку Вашингтона, а сигнал нових реалій світового ладу, що дедалі частіше визначаються політикою Пекіна.
Раніше Дональд Трамп різко загрожував Китаю «приголомшливими» митними тарифами на випадок, якщо Пекін надасть військову допомогу Ірану. Президент заявляв, що йому відомо про можливу передачу китайськими військовими ракетних систем протиповітряної оборони до Ірану. У разі викриття таких дій, США готові застосувати мита у розмірі 50%, що є суттєвим економічним ударом.
Відомо, що КНР може здійснювати таємний транзит переносних зенітно-ракетних комплексів (ПЗРК) в Іран, використовуючи маршрути через третіх країн. Такі дії поставили б під загрозу крихке перемир’я в регіоні та могли б негативно вплинути на успішність запланованого візиту Трампа до Пекіна. Водночас офіційний Пекін категорично заперечує будь-які плани щодо поставок озброєнь учасникам конфлікту.
