Колумніст Марк Чемпіон аналізує, що війна проти Ірану виявила численні сильні сторони України, про що йдеться в матеріалі, опублікованому на сайті «Патріоти України».
Рішення президента США Дональда Трампа розпочати конфлікт на Близькому Сході завдало України низки викликів. Ця подія:
– Зберегла Росію від бюджетної кризи;
– Посилила тиск на європейських партнерів Києва;
– Виснажила запаси вкрай важливого для України американського озброєння, яке тепер постачається з меншою ймовірністю;
– Спонукала Білий дім активізувати тиск на президента Володимира Зеленського з метою змусити його піти на територіальні поступки Росії.
Попри складність ситуації, Український президент демонструє значну впевненість і спокій. За словами автора, до причин цього належать:
1. Активне формування Україною власних механізмів впливу після того, як рік тому Трамп заявив Зеленському, що такий вплив відсутній;
2. Значне зниження впливу Сполучених Штатів на Київ через обмеженість ресурсів, які Вашингтон може застосувати для тиску чи маніпуляцій.
Коли Білий дім вкотре вимагав від Києва поступок щодо Донбасу, Зеленський відкрито заперечив і наголосив, що США пов’язують надання гарантій безпеки з виконанням російського ультиматуму щодо територіальних питань. Ця заява викликала здивування з боку державного секретаря США Марко Рубіо, який назвав українського лідера брехуном і поінформував про можливість припинення постачання зброї Україні в рамках програми НАТО PURL. Незважаючи на це, Зеленський більш докладно підкріпив свою позицію, не відступаючи під тиском.
З огляду на значну залежність України від американських систем:
– Patriot — для знищення російських балістичних ракет;
– HIMARS та розвідувальних даних у реальному часі, включно із супутниковими системами, що допомагають точному наведення ударів по російських військах,
цей розвиток подій є особливо важливим. Варто зазначити, що обсяги допомоги США Україні вже не такі значні, як колись.
Після приходу Трампа Конгрес не надавав нових фінансових ресурсів Україні, а раніше затверджене фінансування поступово вичерпалося. Більшість підтримки була згорнута, а залишки перейшли у платний формат за програмою PURL, змушуючи союзників Києва брати на себе частину фінансового навантаження.
Експерт Національного інституту стратегічних досліджень у Києві, Микола Бєлєсков, який консультує офіс Зеленського, підкреслює:
– Спад впливу Трампа дав про себе знати;
– Тепер, щоб погрожувати, потрібно мати ресурси, а їх дефіцит і раніше був присутній, а після конфлікту з Іраном роль США в тиску ще більше обмежилась.
Окрім того, США майже припинили використовувати скасування санкцій як важіль впливу, оскільки основні обмеження на експорт сирої нафти були послаблені задля стримування зростання цін, викликаного війною на Близькому Сході. Обсяг розвідувальної інформації, яку надають США Україні, також зменшився через перенаправлення уваги й ресурсів на регіон Близького Сходу. Водночас пропозиція американських гарантій безпеки втрачає привабливість для Києва.
Водночас Україна стала більш привабливим партнером у сфері безпеки завдяки власним інноваціям та бойовому досвіду в використанні безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Це сприяло:
– Вигнанню російського флоту з частини Чорного моря;
– Підвищенню ефективності протидії завдяки досягненням у перехопленні дронів і роботизованих систем, що допомагає компенсувати чисельну перевагу Росії у живій силі, танках і артилерії.
За словами колумніста, істотні зміни полягають у наступному:
– «Зона ураження» навколо передових українських позицій стала більш небезпечною для ворога;
– Російські логістичні маршрути дедалі частіше піддаються загрозам на відстанях до приблизно 120 км від лінії фронту;
– Зросле виробництво дронів і ракет великої дальності дало змогу Україні вражати російську енергетичну інфраструктуру на відстані до 2000 км, одночасно вивівши з експлуатації близько 40% потужностей з експорту нафти.
Володимир Зеленський також активно використовує цю експертизу для налагодження нових союзів. Зокрема, після початку війни на Близькому Сході 28 лютого він направив приблизно 200 інструкторів зі збивання дронів до країн Перської затоки. Використовуючи багато років досвіду у протидії іранським безпілотникам Shahed, Україна запропонувала тамтешнім країнам допомогу у війні в обмін на підтримку власної боротьби.
Марк Чемпіон порушує низку важливих питань, серед яких:
– Коли саме США планували операцію проти Ірану;
– Чому недостатньо врахували український досвід боротьби з іранськими дронами Shahed;
– Чому Білий дім не визнає, що Київ перестав бути просто військовим тягарем і перетворився на важливий ресурс, навіть для такої потужної армії, як американська;
– Чому продовжують пом’якшувати тиск на президента Росії Владіміра Путіна, котрий підтримує Іран у вбивстві американських військових, хоча Зеленський пропонує забезпечити їх захист.
Автор підсумовує, мовляв: Україна має кілька надзвичайно потужних козирів у цій геополітичній грі, які варто грамотно використовувати.
