Чи готові ми зустріти нову пандемію? Роздуми після Covid і свіжі виклики світу
Пандемія Covid залишила глибокий слід у пам’яті кожного. Тоді, перебуваючи у Берліні, я ясно пам’ятаю, як Ангела Меркель оголосила про локдаун. З того часу світ змінився: навчання вдома, маски, ПЛР-тести, порожні аеропорти, сумні історії про людей, які втрачали близьких у лікарнях і будинках для літніх. Це було надзвичайно важко.
Саме тому нещодавні повідомлення про спалахи двох інших вірусів — хантавірусу та вірусу Ебола — знову викликають тривогу. Чи буде це наступним Covid? Ні, — каже репортерка з науки та глобального здоров’я Апурва Мандавіллі. Але це не означає, що можна розслаблятися.
Сучасний стан подій: дві загрози, яких поки що не варто боятися
За останній місяць світ зіткнувся з двома тривожними випадками. По-перше, загадкові смерті на круїзному лайнері через хантавірус — вірус, що викликає важке респіраторне захворювання. По-друге, швидке зростання спалаху Ебола в Центральній Африці — сотні випадків та десятки смертей.
Важливо розуміти:
- хантавірус не надто заразний і зазвичай не викликає масштабних епідемій;
- спалах Еболи, хоч і страшний, здебільшого залишиться локалізованим у Демократичній Республіці Конго та найближчих країнах, кажуть в ВООЗ;
- все це ще раз показує: нові інфекції — неминучі, і світ має бути готовим їх ідентифікувати і стримувати.
Світ після Covid: що змінилося і які виклики залишилися
Пандемія навчила світ реагувати швидко: тепер дослідники можуть моментально аналізувати нові збудники і розробляти вакцини за лічені місяці. Однак Covid також посилював розділення між країнами.
Головні проблеми такі:
- Багатші держави запасалися вакцинами, роблячи бустерні дози, тоді як бідні країни довго чекали на перші щеплення.
- Всередині країн запровадження локдаунів і інших обмежень породжувало політичні конфлікти і недовіру до науковців.
- Навіть з іншими вірусними загрозами, як-от спалах mpox, вакцини доходять до найменш забезпечених країн із запізненням близько двох років.
Крім того, тривають запеклі переговори щодо нової міжнародної угоди про боротьбу з пандеміями. Бідні країни вимагають, щоб за умови швидкого поділу генетичних зразків збудників вони отримували рівний доступ до тестів, ліків і вакцин. Проте багатші країни поки не готові гарантувати це.
Початок розриву в міжнародній співпраці: поступова втрата лідерства США
Великий удар наніс відхід США від міжнародної кооперації в галузі охорони здоров’я. За часів адміністрації Трампа було закрито більшість програм підтримки інших країн через USAID, вийшли з ВООЗ і відмовилися від світових механізмів звітування про хвороби.
Результати невідкладно стали помітні:
- американські фахівці не долучилися до розслідування випадку хантавірусу на круїзному судні і почали реагувати лише за місяць після першої смерті;
- інформація про новий спалах Еболи надійшла до США лише через дев’ять днів після того, як ВООЗ повідомила світову спільноту;
- відсутність американського лідерства вплинула на загальну здатність до своєчасного виявлення хвороб, тестування і забезпечення медичних працівників захисними засобами.
Врешті-решт, наприкінці Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я в Женеві більшість представників країн залишали місто з нагальною потребою покращити глобальну підготовку до майбутніх пандемій. На жаль, США були відсутні у багатьох важливих дискусіях.
Чому міжнародна співпраця — найкращий захист від пандемій
Біологічні загрози не визнають кордонів. Тому успішна боротьба з новими спалахами неможлива без тісного партнерства між країнами. Віруси типу Еболи чи хантавірусу можуть стати регіональними проблемами, але, якщо їх вчасно не стримати, наслідки можуть поширитися глобально.
Ось що важливо пам’ятати і робити:
- регулярний і відкритий обмін інформацією та зразками вірусів;
- спільна розробка і справедливий розподіл вакцин і медикаментів;
- забезпечення фінансової і технічної підтримки бідним країнам, щоб вони могли ефективно боротися з епідеміями;
- залучення всіх ключових гравців на міжнародній арені до формування глобальних правил попередження пандемій.
В той самий час, досвід останніх років показує, що наука і медицина здатні стрімко реагувати на виклики, проте головним фактором залишається людська солідарність і довіра усередині та між країнами.
Історії та реалії — від Конго до світу
Наш головний кореспондент з Африки, Деклан Волш, нещодавно побував у Буня, центральному вузлі кризи з Еболою в Демократичній Республіці Конго. Його розповідь дає змогу краще усвідомити масштаби і складнощі ситуації на місцях, що потребують термінової уваги і допомоги від міжнародної спільноти.
Нині саме єдність і швидкість дій визначать, чи зможемо ми запобігти масштабній світовій катастрофі, або ж новий вірус пошириться далеко за межі спалахів.
