Огляд подій війни на фронті та в тилу станом на 11 листопада 2026 року від аналітика 24 Каналу Андрія Дрозди.
Основними темами сьогоднішнього випуску стали нічні ракетні удари російських військ по українській енергетичній інфраструктурі, масштабна атака Збройних сил України на порт Усть-Луга, втрати російської армії у вигляді збитого гелікоптера Ка-52, перші очікувані поставки винищувачів Gripen до ЗСУ, докладний аналіз ситуації на Лиманському напрямку, бої на підступах до Костянтинівки, а також дані зі злитого російського реєстру втрат і свіжі відомості про обстановку в Олешках з новими доказами ворожої жорстокості.
Текстова версія огляду Андрія Дрозди з детальним аналізом головних подій війни 11 листопада 2026 року - на 24 Каналі.
Російський терор проти енергетичної інфраструктури
Цієї ночі російські війська здійснили масштабні удари по ключових об’єктах енергетики України. Прем’єр-міністр Корецький повідомив, що шість великих електропідстанцій зазнали атак на території кількох областей: Вінницької, Кіровоградської, Житомирської, Черкаської та Рівненської. Крім того, було пошкоджено лінії електропередач різного рівня напруги.
У місті Кривий Ріг через ворожий удар по підприємству теплопостачання виникли перебої з подачею тепла у житлові будинки, що створює серйозну проблему для мешканців. На місці тривають ремонтні роботи, проте суттєва частина міста залишалась без електрики, а наразі - і без тепла.
Також зазнали ударів залізничні об’єкти на Дніпропетровщині та в Житомирській області.
В Харкові було завдано ракетного удару по двох районах міста - Індустріальному та Салтівському. Пошкоджено також гаражі та інші об’єкти.
Росіяни здійснили комбінований ракетний обстріл по Одеській області, застосувавши до 12 крилатих ракет та ракет-дронів комплексу "Бандероль" S8000. Частину ударів вдалося перехопити силами ППО. Крім того, було використано шість планерувальних бомб із реактивними двигунами, три крилаті ракети Х-59/69, а також понад п’ять різних модифікацій дронів "Герань" - як класичних, так і швидкісних.
Основні цілі ударів:
- Один з автомобільних мостів у Маяках;
- Міст через затоку;
- Електрична підстанція потужністю 330 кВ в Арцизі;
- Підстанція "Подільська" в північній частині Одещини.
Отже, ворожі атаки були спрямовані не лише на інфраструктуру мостів, а й на енергетичні об’єкти з метою залишити регіон без електропостачання.
Принаймні чотири ракети "Бандероль" були збиті, одна з планерувальних бомб не досягла цілі і впала в Чорне море. Ще дві ракети "Бандероль" залетіли на територію Республіки Молдова.
Удар ЗСУ по порту Усть-Луга та хаос у російській системі ППО
Українські сили завдали удару по стратегічно важливому російському порту Усть-Луга, який має значення і для військового, і для цивільного експорту, зокрема нафтового. Літаючі апарати українських безпілотників були успішними - було уражено кілька цілей у великому портовому комплексі на Балтійському узбережжі Росії.
Порт вже зазнавав регулярних атак, була тривала пауза, але зараз удари поновилися. Російська сторона заявила про понад 150 атакуючих безпілотників. Хоча частину з них було збито, багато дронів влучили у ціль, спричинивши пожежі, які помітні навіть з космосу.
Дані NASA FIRMS фіксують масштаби ураження терміналу і прилеглої портової інфраструктури. Пожежа поширилася протягом дня, але наразі очікують на уточнення ступеня пошкоджень.
"Чорний" день для російської авіації
Російські зенітні війська, намагаючись збити українські безпілотники, які активно піднімають у небо українську армійську авіацію і гелікоптери, у хаосі дружнього вогню збили власний гелікоптер Ка-52.
Першим про цю втрату з екіпажем сповістив російський пропагандист і блогер Fighterbomber (Ілля Туманов), опублікувавши повідомлення на чорному тлі з написом: «Сьогодні захист неба над Санкт-Петербургом від атаки дронів обійшовся нам дуже дорого… Вічного польоту» з посиланням до Кобзона.
Після цього з’явився ще один допис від російських Z-каналів із ілюстрацією саме гелікоптера Ка-52, що дозволяє припустити, що саме цей літальний апарат було приземлено в результаті дружнього вогню над Ленінградською областю.
Від російських джерел також надходять повідомлення про втрати трьох екіпажів, але поки що чекають на офіційне підтвердження.
Поставка винищувачів Gripen для України - терміни
Стало відомо, що Україна отримає поповнення у вигляді сучасних винищувачів Gripen вже на початку 2027 року. Про це заявив президент Володимир Зеленський під час зустрічі в Копенгагені зі своїми північноєвропейськими партнерами - представниками Данії, Швеції, Фінляндії, Норвегії та Ісландії.
Президент повідомив, що перші винищувачі Gripen надійдуть в Україну вже в лютому 2027 року.
Шведські винищувачі вирізняються високою маневреністю, компактними розмірами і стануть важливим інструментом у протидії ворожим повітряним загрозам. Водночас наголошено на необхідності постачання до них достатньої кількості ракет класу "повітря-повітря", зокрема сучасних модифікацій.
Ситуація на Лиманському напрямку
Інформація про події в районі Лиману різниться, оскільки українські сили продовжують активну операцію в долині річки Жеребець. Війська 3-го армійського корпусу ведуть бої з російськими силами по обох берегах річки в різних районах.
Різні джерела представляють ситуацію по-різному. Зокрема, сервіс DeepState демонструє одну картину, а російська пропаганда - іншу. Звертає на себе увагу думка одного з популярних російських Z-каналів - "Рибаря", який, хоч і упускає деякі подробиці або подає інформацію в пом’якшеному вигляді, все ж малює доволі песимістичний для росіян образ.
Загалом пропагандисти вважають, що ініціатива належить українській стороні, а російські війська лише намагаються покращити і вирівняти положення.
Російські зведення вказують на зону активних боїв у долині Жеребця і описують бойові дії на лінії Ямполівка - Зарічне, зокрема в північно-східних околицях Лимана.
Цитата з допису "Рибаря":
"Що відбувається з наступом Збройних сил України на Лиманському напрямку? Цей наступ далекий від завершення, але змінив курс з урахуванням відносної стабілізації на Жеребці. Бої південніше міста і на стику зі Слов’янським напрямком набувають дедалі більшої ваги."
Згідно з повідомленнями, українські підрозділи ведуть бої в районах Ямпіль, Закітне, Діброва, Озерне - на південний схід від Лимана. Вздовж лінії Зарічне - Ямполівка тривають інтенсивні бої за підходи до міста. Українські сили намагаються витіснити російські підрозділи і зменшити зону контролю ворога.
У самому Лимані тривають сутички з ворожими групами, що намагаються повернути втрачений раніше контроль. Присутність бойовиків у певних районах не означає стабільного контролю над населеним пунктом.
Південний сектор тісно пов’язаний зі Слов’янським напрямком, і діяльність українських операторів дронів на цій території впливає на позиції ворога на обох напрямках.
Російські військові визнають, що ситуація на Лиманському напрямку і північніше Слов’янська залишається нестабільною. Тому перехід української сторони до ініціативи є важливим фактом.
Знищення ворожої інфраструктури
У районі Донецького аеропорту виявлено позиції запуску російських безпілотників, які було уражено українськими військовими за допомогою безпілотників FP-1 та FP-2.
Знищено один з майданчиків запуску ворожих дронів. За повідомленнями бійців 412-ї окремої бригади СБС Nemesis, це має зменшити кількість ворожих безпілотних атак над українськими містами.
Українські сили оборони не лише перехоплюють запущені дрони, а й знищують їхні точки запуску.
На відео зафіксовано ураження ворожого дронопорту в Донецькому аеропорту засобами середнього радіусу дії.
Російські війська вже збудували укриття та ангари для зберігання безпілотників і засобів їх запуску, тож такі об’єкти регулярно руйнуються.
Донецький аеропорт давно використовується росіянами як плацдарм для запуску дронів.
Костянтинівка: українські контратаки
Російські війська зміцнили свої позиції у південній частині Костянтинівки, зокрема в районі Іванопілля.
Водночас у самому місті зберігаються позиції українських військових, особливо в північних районах, по яких ворог веде обстріли з дронів і артилерії.
Отже, контроль над Костянтинівкою досі є поділений, і місто не перебуває під повним контролем противника.
Є повідомлення про проведення українськими підрозділами контратак, проте наразі деталі офіційно не розголошуються.
Бої за Костянтинівку залишаються активними, і ЗСУ намагаються покращити свої позиції у цьому районі.
Обстановка в Олешках після перемир’я
Начальник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін у інтерв’ю «Українській правді» повідомив, що російські війська під час перемир’я у районі Олешок повернули контроль над позиціями, які утрачали протягом року.
Прокудін зазначив, що окупанти ефективно використали час перемир’я: провели ротацію особового складу, відновили понівечені позиції, забезпечили бази продуктами, генераторами, паливом тощо.
Загалом позиції ворога в Олешках суттєво підсилені.
До початку перемир’я росіяни кілька разів намагалися форсувати Дніпро на човнах і гідроциклах для встановлення опорних пунктів поблизу Херсона, проте ці спроби систематично знищувалися. Очікується збільшення таких випадків.
Ворог веде бойові дії під прикриттям цивільного населення, адже близько 1300 мешканців досі залишаються в Олешках. Більшість із них перебуває у складних життєвих умовах, адже не всі мали змогу або бажання покинути населений пункт.
Для детальнішого ознайомлення з оглядом подій війни від 11 листопада 2026 року пропонуємо переглянути відео на 24 Каналі.
